Курсовая работа: Оцінка стану міської системи м. Рівного
Старші за працездатний вік - 35186;
Молодші за працездатний вік - 43183.
Таблиця1.2 Розподіл за статтю по м. Рівне
| Рік | Чоловіки | Жінки |
| 2002 | 113525 | 131798 |
| 2004 | 112250 | 132006 |
* У 2002 році - за переписом на 5.12.2001р., у 2004 році - на 1.01.2004р.
Таблиця 1.3 Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення
| Рік | Кількість народжених | Кількість померлих | Природний приріст (скорочення) | |||
| Всього | У т. ч. у сіл. місц. | Всього | У т. ч. у сіл. місц. | Всього | У т. ч. у сіл. місц. | |
| 2001 | 13,2 | 8,0 | 15,2 | 9,6 | -2,0 | -1,6 |
| 2002 | 13,4 | 8,2 | 15,5 | 10,0 | -2,1 | -1,8 |
| 2003 | 13,9 | 8,2 | 15,9 | 10,2 | -2,0 | -2,0 |
Таблиця1.4 Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності
| Галузь | Всього | У т. ч. найманих працівників підприємств, установ, організацій |
| 526,1 | 296,6 | |
| с/г, мисливство та рибне господарство | 194,8 | 51,7 |
| З нього особ. с/г | 123,9 | |
| Промисловість | 69,7 | 63,6 |
| Будівництво | 32,0 | 15,0 |
| Роздрібна і оптова торгівля, готелі та ресторани | 84,9 | 23,6 |
| Транспорт і зв’язок | 20,9 | 19,8 |
| Фінансова діяльність | 2,8 | 2,8 |
| Операції з перерахунку і послуги юридичних осіб | 11,3 | 10,2 |
| Державне управління | 21,1 | 21,1 |
| Освіта | 43,7 | 43,7 |
| Охорона здоров’я | 33,0 | 33,0 |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 12,4 | 12,1 |
1.3 Щільність забудови
На території міста по планшету №2 переважає середньо поверхова забудова, причиною цього є переважання приватного сектору над високо поверховою забудовою. Аналізуючи даний планшет маємо: 8 - 9-поверхових будинків, 1 - 14-поверховий будинок, 1 - 10-поверховий будинок.
За формулою щільності забудови отримуємо коефіцієнт:
1.4 Озеленення
Місто являє собою не лише місце існування людини, але й забезпечує умови існування різноманітних видів рослин і тварин, грибів, найпростіших та ін., які є невід’ємною частиною середовища існування міського населення.
Частина цих видів існує лише в одомашнених або окультуреному стані і використовуються людиною для задоволення її життєвих потреб-в лікувальних препаратах, матеріалах для будівництва і обладнання домівок, засобів пересування (кінь, віслюк), спілкування (собаки, кішки). Значення останніх в житті міських жителів набагато вище, а значення сільськогосподарських видів тварин і рослин в містах набагато менше, ніж в сільських жителів. Інші групи рослин і тварин - це не одомашненні і окультурені види, а ті, що мешкають в не урбанізованому середовищі, інших природнокліматичних зонах, відмінних від наявної, і в місті можуть існувати в помешканні людини або в спеціальних спорудженнях (оранжереї, акваріуми, вольєри, тераріуми тощо), де штучно підтримуються необхідні умови існування.
В житті сільських жителів декоративні екзотичні види грають незначну роль, оскільки з однієї сторони їх місця зайняті одомашненими тваринами і окультуреними рослинами, а з іншої - "середньостатистичний сільський житель має більше можливостей контактувати з дикими видами рослин і тварин в безпосередньому їх оточенні, ніж міські жителі.
Найбільша і найчисленніша група видів - це дикорустичі рослини та дикі тварини, котрі мешкають в містах у різноманітних місцях існування. Ця група складається з величезної різноманітності видів грибів, тварин, котрі і формують флору і фауну міста. Неможливо переоцінити роль зелених насаджень в покращені клімату, властивостей ґрунту, очищення повітря від шкідливих речовин, задимлення, шумопоглинання тощо.
Для м. Рівне та Рівненської області найхарактернішим є переважання сільськогосподарських земель на місцях лугових степів та степових луків, а також луків, заплавних лук та низинних боліт.
Найхарактернішими представниками флори для м. Рівного є специфічні угрупування "крейдяних лісів" (соснові, та дубово-соснові асоціації на від слонах крейди), "наскельних степів" (вишня степова, ковила, ковила волосиста, осока низька, люцерна розпростерта).
Серед боліт поширенні низинні трав’яні, гіпнові та вільхові болота. Серед лісів найбільш поширеними є ялинові та соснові ліси.
1.5 Інженерна інфраструктура міста
Функціонування і розвиток народногосподарського комплексу області, економічна спеціалізація окремих районів, внутрішні та зовнішні економічні зв'язки базуються на безперебійній роботі транспорту - галузі матеріального виробництва, яка здійснює перевезення пасажирів і вантажів (сам термін "транспорт" від лат. "переміщувати"). Транспортна система області є складовою частиною єдиної транспортної системи України і являє собою поєднання мережі шляхів сполучення, технічних засобів і служби перевезень, а отже характеризується своєю власною функціональною, галузевою і територіальною структурою. Функціональна структура транспорту визначається двома головними напрямками його спрямування: по-перше, транспорт виступає як галузь матеріального виробництва, що забезпечує внутріобласні економічні зв'язки між окремими галузями і елементами матеріального і нематеріального виробництва; по-друге, транспортна система області реалізує територіальний поділ праці.
Здійснюючи переміщення продукції, виробленої іншими галузями матеріального виробництва (промисловістю, сільським господарством) навіть продовжуючи виробничий процес у сфері обігу (через збільшення вартості продукції за рахунок транспортних витрат тощо), транспорт сам значною мірою залежить від ресурсного і виробничого потенціалу конкретної території, виступаючи споживачем енергетичних (зокрема паливних), лісових ресурсів (шпали), мінеральних будівельних матеріалів, вимагаючи досить значних площ земельних відведень (під шляхи сполучення, приміщення вокзалів, складів) тощо.
Саме розвитком і розміщенням продуктивних сил визначаються масштаби вантажообігу, структура вантажів та дальність перевезень, а відтак - густота і напрямки транспортної мережі, особливості галузевої та територіальної структури транспорту. Важливим фактором формування транспорту виступає населення, зокрема його густота, рухомість і активність міграційних процесів. Нарешті, значне місце у становленні і розвитку транспортної мережі посідають особливості природних умов території, які по-різному проявляються у галузевій структурі та функціонуванні транспорту (табл.1.5).
Таблиця1.5 Вплив природних умов на роботу транспорту
| Вид транспорту | Рельєф | Снігопади |
Низькі температури | Зливи | Туман | Сильний вітер |
| Залізничний | * | * | * | |||
| Автомобільний | * | * | * | * | ||
| Річковий | * | * | * | * | ||
| Повітряний | * | * | * | * | ||
| Трубопровідний | ||||||
| Електричний | * | * | * | |||
| Гужовий | * |
За призначенням транспорт області поділяється на три групи: загального користування ( обслуговує сферу обігу і населення), внутрівиробничий ( переміщення сировини, напівфабрикатів, готових виробів) та особистого користування. Але найчастіше функціональна структура транспорту визначається за характером виконуваних перевезень, в зв'язку з чим виділяють пасажирський і вантажний транспорт. Роль, яку відіграють у пасажиро - та вантажоперевезеннях різні види транспорту, неоднозначна і помітно змінювалася протягом історичного часу, головним чином завдяки технічному прогресу, причому темпи транспортної переорієнтації господарства помітно зростають. Так, якщо безроздільне панування гужового транспорту тривало сторіччями, то перша половина XXст. характеризувалася домінуванням залізничних перевезень, які вже з 60-х років поступилися першістю автомобільному транспорту. Останнім часом у транспортній системі області відбулася зворотна переорієнтація: на перше місце знову вийшли залізничні перевезення. Проте ця останн?