Курсовая работа: педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ПРОБЛЕМИ

1.1 Діяльність в контексті свята

свято спеціалізована школа порушений слух

Враження дитинства часто залишаються в пам'яті на все життя. Їх яскравість і багатство можуть зігріти і прикрасити душу людини на довгі роки. У загальний ланцюг радісних настроїв, незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята. Свята – це радість спілкування, радість творчості та співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.

У зв'язку з тим, що для повноцінного всестороннього розвитку дітей з порушеннями слуху, необхідно використовувати для розвитку їх мови, мислення, координації всі можливі ситуації, свято в даному випадку повинне мати не тільки розважальні, але і розвиваючі навчальні функції.

Головне завдання педагогів, використовуючи інтерес дітей, їх захопленість, синтезувати в даному виді діяльності і естетичне, і етичне виховання, уміння бачити і розуміти прекрасне, а також всі ті уміння і навички, які діти опанували за весь період навчання.

Свято – це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято – це мовне середовище, яке так необхідне дітям з порушеннями слуху. Свято розкриває багатющі можливості всестороннього розвитку дитини з порушеннями слуху.

У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх засобів в роботі з дітьми з пониженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути її творчі здібності. У різноманітних видах діяльності виявляються схильності, формуються певні уміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи відповідно до ритму музики, розрізняти музичні темпи, відображати їх в рухах, іграх, супроводжуючи мовою.

У будь-якому святі присутні різноманітні види діяльності – це і музична, і мовна, і образотворча. Також слід виділити особливий вид діяльності – спілкування.

Психологія визначає діяльність як внутрішню (психічну) і зовнішню (фізичну) активність людини, регульовану усвідомлюваною метою. [16, с.99]

Для нашого дослідження є важливим визначення діяльності таких психологів, як Бєлов М.Я., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Леонтьєв А.Н., які розуміють під діяльністю систему взаємодій суб'єкта з світом, в процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психологічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в наочній діяльності.

У психології, філософії, педагогіці представлені різні класифікації видів діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:

· Репродуктивна діяльність, яка спрямована на отримання вже відомого результату відомими засобами;

· Продуктивна (творча) діяльність, яка спрямована на вироблення нових цілей і відповідних до них засобів або досягнення відомої мети за допомогою нових засобів.

Аналіз даної класифікації дозволяє говорити, що діяльність – це активна форма відношення до об'єкту. [8, с.8]

Творча діяльність – це діяльність людини, в ході якої вона створює щось нове. Не важливо, чи буде це якою-небудь річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або відчуття. У педагогіці творча діяльність визначається як об'єктивний чинник розвитку особистості дитини. Професійне призначення педагога полягає в тому, щоб організувати процес формування особистості, тобто організувати життя дитини як постійне сходження до культури, взаємодія з світом на рівні сучасних досягнень культури, щоб в ході такої взаємодії протікав максимальний розвиток особистості і на рівні даного розвитку він входив в соціальне життя.

Провідним видом діяльності у дітей з порушеннями слуху є діяльність репродуктивна, оскільки провідний вид мислення – наочно-дієвий, наочно-образне мислення тільки формується, а словесно-логічне на даному етапі розвитку практично відсутнє. Діти з порушеннями слуху всі дії виконують "за шаблоном", їх мислення дуже конкретизоване, і як наслідок цього говорити про творчу діяльність ще рано. На даному етапі формуються передумови для розвитку творчої діяльності в подальшому.

Основою будь-якого свята є музична діяльність. У масовій школі вона складається з пісень і танців. Розучування і виконання пісень в школі для дітей з порушеннями слуху – дуже складна і копітка робота. І найважче в ній, напевно, – практична відсутність видимих результатів: у дітей з великим ступенем втрати слуху, як правило, відсутнє злиття мови, словесний і логічний наголос, а також інтонація. Але все-таки спів представляється нам важливим елементом навчання мови дітей з порушеним слухом, оскільки він надає велику допомогу в процесі розвитку слухового сприйняття, розвитку голосу і вимови.

На святах в масовій школі в музичній діяльності переважають, як правило, пісні, а в школі для дітей з порушеннями слуху пісні, навпаки, зустрічаються вкрай рідко. І провідними в даному виді діяльності тут стають танці.

В процесі постановки танцю проводиться велика робота по розвитку слухового сприйняття. Дітей необхідно навчити розрізняти музичні такти і ритм музики, необхідно так само розучити рухи танцю, що у свою чергу впливає на розвиток крупної моторики, координації і м'язової пам'яті. Також танець дозволяє дітям з порушеннями слуху через набір певних рухів відчути характер і ритм музики.

Не останню роль в святі, як в масовій, так і в школі для дітей з порушеннями слуху грає мовна діяльність, яка, в основному, зводиться до розучування віршів. Основна відмінність даного виду діяльності в школах для дітей з порушеннями слуху від масових полягає в ретельнішому відборі мовного матеріалу відповідно до стану мови і можливостей кожної конкретної дитини, а також в підготовчій роботі, що передбачає повне і всестороннє вивчення тексту, що дозволяє не тільки завчити і відтворити слова в певній послідовності, але і зрозуміти внутрішній зміст вірша, його сенс, а також оволодіти всіма словами твору і максимально використовувати їх в активному словнику.

Оскільки для дітей з пониженим слухом, у зв'язку з обмеженим об'ємом словника, порушеннями голосу і вимови, читання віршів представляє особливі труднощі, то даний вид діяльності недостатньо широко використовується на святах. На нашу думку, читання віршів та інша мовна діяльність на святі не тільки бажана і можлива, але й необхідна, оскільки це створює можливості для розвитку мови, створює таке необхідне для дітей з пониженим слухом мовне середовище; дитина, поставлена в умови публічного виступу, відчуває свою відповідальність: вона повинна говорити, говорити так, щоб його зрозуміли. Дітям подобається виступати, показувати те, що вони вміють. Свято є хорошою ситуацією для активізації мови.

Велику роль в процесі підготовки свята грає образотворча діяльність, в процесі якої розвивається зорова пам'ять, дрібна моторика, увага і акуратність.

Образотворча діяльність володіє величезною пізнавальною силою, дозволяючи дітям з недоліками слуху використовувати зоровий аналізатор. На допомогу зоровому аналізатору на заняттях образотворчою діяльністю є можливість привернути і інші підлягаючі зберіганню аналізатори – дотик, рухову чутливість. Зоровий ряд, що сприймається дитиною в процесі образотворчої діяльності, поєднується зі словом. На основі поєднання зорового образу зі словом у дітей з недоліками слуху формуються уявлення про навколишній світ. [6, с.25-26]

Навички і уміння, що складають техніку малювання, аплікації, орігамі, мають руховий характер. А рухи складають основу формування уявлень про форму, величину, простір і т.д.

Для розвитку моторики людини велике значення має дозрівання нервово-м'язового апарату і засвоєння досвіду попередніх поколінь. Освоєння рухів дитиною здійснюється під впливом вихователя. Особливо важливим для розвитку дитини є оволодіння рухами рук. Розвиток рухів руки багато в чому залежить від оволодіння знаряддями й інструментами. Людська рука як робочий орган починає розвиватися рано і поступово удосконалюється в процесі різноманітної діяльності і зокрема образотворчої. [5, с.18-19]

М.М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей кори головного мозку здійснюється під впливом кінестетичних імпульсів від рук, а точніше від пальців. І цей факт повинен використовуватися в роботі з дітьми з порушеннями слуху.

Особливості образотворчої діяльності полягають в тому, що для її здійснення важливий не тільки розвиток руки, а сумісний розвиток руки і ока. Зоровий контроль за рухом необхідний на всіх етапах створення зображення. І на заняттях з образотворчої діяльності у дітей з порушеннями слуху необхідно розвивати координацію ока і руки, оскільки і те, й інше бере участь у дітей з порушеннями слуху в процесі мовної діяльності.

Діти, готуючись до свята, роблять подарунки батькам (листівки мамі до 8 березня), беруть участь в процесі оформлення залу (сніжинки, прикраси для ялинки до Нового Року, листя до свята осені і т.п.), використовуючи для цього аплікацію, орігамі і малювання. Дуже важливо, щоб дитина розуміла, що своєю працею вона бере участь у загальній справі. Дітям цікаво спостерігати, як їх стараннями звичний зал перетворюється то на казковий засніжений ліс, то на весняну зелену поляну, то на осінній парк.