Курсовая работа: Перспективи розвитку технології аерозольних лікарських форм

- дозуючі клапани.

Рис. Стандартнаклапанно-розпилювальнасистема для рідкихпродуктів:

1 - розпилювальна голівка(насадка); 2 — шток; 3 — пружина;

4 — гумова манжета; 5 — корпусклапана; в — сифонна трубка; 7 — прокладка; 8 — капсула (чашка)

Вітчизняною фармацевтичною промисловістю випускаються чотири типи клапанів і дев'ять типів розпилювачів і насадок до них (мал. 23.2, 23.3). Їх підрозділяють на: розпилювачі для інгаляцій 1, для лікування бронхіальної астми 2, для суспензіонних 3 і плівкоутворювальних 4 аерозолів; насадки стоматологічні, ректальні, вагінальні 5 і ін.

Розпилювачі й насадки вітчизняного виробництва

Пропіленти, що застосовуються для створення препаратів в аерозольному впакуванні.

Важливе значення для видачі аерозольного продукту мають що розсіюють, або евакуюють гази, за допомогою яких усередині посудин створюється тиск. Ці гази називаються пропілентами.

Пропіленти класифікують по величині тиску насичених парів, по агрегатному стані при нормальних умовах і по хімічній природі.

Залежно від тиску насичених пар їх ділять на дві групи: основні, здатні створювати самостійно тиск не менш 2 атм, і допоміжні - створюючі тиск менш 1 атм. По агрегатному стані вони підрозділяються на три групи:

1) зріджені гази: фторорганчні з'єднання (хладони або фреони); вуглеводні пропанового ряду (пропан, бутан, ізобутан); хлоровані вуглеводні (вініл і метилхлорид і ін.);

2) стислі (тяжкозжимаємі) гази (азот, закис азоту, двоокис вуглецю);

3) легколетучі органічні розчинники (метиленхлорид, етиленхлорид і ін.).

У технології фармацевтичних аерозолів найчастіше застосовуються зріджені гази — хладони-11, -12, -114. Це газоподібні або рідкі речовини, добре розчинні в органічних розчинниках і багатьох маслах, практично нерозчинні у воді, негорючі, не утворюючих вибухонебезпечних сумішей з повітрям і відносно хімічно інертні. Найпоширенішими в більшості країн миру вважаються фреон-11 (CCl3F) і фреон-12 (CC12F2), що застосовуються як холодоагенти в холодильниках.

Сучасні інгалятори ЛС можна розділити на кілька основних типів 19.8):

· аерозольний дозований інгалятор (АДІ);

· порошковий інгалятор (ПІ);

· небулайзер.

Аерозольний дозований інгалятор

АДІ - найпоширеніша в цей час форма інгалятора 90,2% продажів інгаляторів у США). Дозволяє розпорошувати у вигляді аерозолю широкий спектр ЛС (див. табл. 19.7). АДІ можна застосовувати для доставки препаратів у легені, носоглотку (фюзафюнжин) або порожнина носа (глюкокортико-стероїди). Основним недоліком АДІ є необхідність координувати дихальний маневр (інтенсивний і рівномірний вдих) з активацією інгалятора (натискання пальцями на балончик). Хворого варто інформувати про те, що:

· інгаляції за допомогою АДІ варто проводити сидячи або коштуючи (але не лежачи);

· перед використанням необхідно струснути інгалятор;

· при вдиху губи повинні щільно обхопити мундштук інгалятора;

· після завершення вдиху варто затримати подих на 5-10 з, щоб забезпечити кращу адсорбцію аерозолю.

Таблиця. ОсновнісистемидоставкиінгаляційнихЛС

Дозуючий пристрій	Частка препарату, що досягає легенів, %	Місце зберігання препарату	Переваги	Недоліки
АДІ	15-20	Резервуар	Можна використовувати зі спейсером; інгалятор містить багато доз; гарне співвідношення вартості й ефективності; ефективність мало залежить від швидкості вдиху	Складність у використанні (вимагає координації вдиху й активації АДІ); неможливо застосовувати в дітей до 6 років; ефект охолодження при вдиханні (фреон);більша частина дози попадає в порожнину рота й ковтки; багато небажаних ефектів
Небулайзер	14 (до 40)	Небули	Ефективність не залежить від швидкості вдиху	Висока вартість. Як правило,являє собою стаціонарний пристрій, залежить відджерела електроенергії
Спинхалер	9	Капсули	Дозиоднорідні; необмежений розмір дози	Вимагає частого перезарядження інгалятора; складний у використанні
Аеролайзер	-
Ротахалер	9
Турбухалер	20-30	Резервуар	Містить багато доз; більша частка препарату досягає легенів; небагато небажаних ефектів	Ефективність залежить від швидкості вдиху (мінімум 60 л/хв)
Аккухалер (дискус)	11-15	Блістери, що містять препарат	Ефективність мало залежить від швидкості вдиху; висока відтворюваність; містить багато доз	Ефективність залежить від швидкості вдиху
Дискхалер	11-15%			Складність використання

Правильна техніка інгаляцій забезпечує проникнення в бронхи близько 15-20% дози препарату. При помилках у використанні цього АДІ частка препарату, що потрапив у бронхи, стає істотно менше.