Курсовая работа: Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста
Б. Насадження обмеженого користування:
- насадження при школах, технікумах, вищих навчальних закладах – озеленені ділянки для занять фізкультурою та відпочинку (45 – 50%);
- насадження при дитячих садках і яслах – озеленена ділянка зі затіненими і відкритими майданчиками для ігор, фізкультури і сну дітей (45 – 55%);
- насадження при клубах, Палацах культури, громадських будинках - озеленена ділянка, призначена для фізкультурних занять, культурно-просвітницької роботи і відпочинку (40 – 60%);
- насадження при науково-дослідних установах – озеленена ділянка, що використовується для фізкультурних занять і відпочинку співробітників (близько 50%);
- насадження при лікарнях та інших лікувально-профілактичних закладах - озеленена ділянка для спеціальних лікувальних процедур, прогулянок і відпочинку (55 – 65%);
- насадження на території промислових підприємств ;
- насадження на території житлових мікрорайонів – внутрішні мікрорайонні сади, прибудинкові сквери (не менше 25%);
- заповідники, що розміщуються в приміській зоні, в яких природа охороняється в природному стані (рельєф території, флора і фауна). В заповідниках провадиться науково-дослідна робота в галузі природознавства. Туристи допускаються лише по певних маршрутах під керівництвом співробітників заповідника;
- парки і сади при санаторіях, будинках відпочинку тощо , призначені для лікувальних процедур, прогулянок, фізкультури та відпочинку;
- ділянки спортивних пристроїв і споруд (30 – 50%).
В. Насадження спеціального призначення:
- на вулицях (не менше 25%);
- санітарно-захисні зони між промисловими та складськими підприємствами, пристроями зовнішнього транспорту і житловими районами (60 – 80%);
- водоохоронні зони водозабірних і очисних споруд міського водопроводу (60 – 80%);
- протипожежні насадження навкруги складів пального та інших небезпечних в пожежному відношенні матеріалів (60 – 80%);
- насадження інженерно-меліоративного призначення – посадки по берегах річок, озеленення ярів з метою припинення їхнього росту, лісонасадження в районах селевих потоків (60 – 80%);
- насадження вздовж автомобільних і залізних доріг з метою захисту від сніжних або піщаних заметів, а також для декоративного оформлення дороги (25 – 50%);
- насадження на кладовищах;
- міські розсадники і квітникові господарства.
Наведена класифікація дає уявлення про велике розмаїття об’єктів міських зелених насаджень і про їхню значну питому вагу в загальному комплексі благоустрою міста, бо вони є одним з важливіших видів благоустрою території міста.
За рекомендаціями ДБН, у структурі озеленених територій загального користування великі парки (площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше) повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів – не більше 15 хв.
У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення треба передбачати спеціалізовані – дитячі, спортивні, виставочні, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.
На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки.
При розміщенні парків і садів треба максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.
В проектованому місті зелені насадження складають:
- зелені насадження загального користування ( 1167,49 га, 56,04%, 81,64м2 /чол.);
- СЗЗ ( 1093 га);
- лісопарки (189,6 га). (Додаток Б)