Курсовая работа: Планування тваринництва ВАТ Зелений Гай

Вступ

Розділ 1. Коротка організаційно – економічна характеристика підприємства

1.1. Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

1.2. Виробничий потенціал і ефективність його використання

Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль галузі в економіці підприємства

2.2. Динаміка поголів’я і структура стада

2.3. Відтворення стада

2.4. Собівартість і рентабельність виробництва продукції

2.5. Аналіз процесів годівлі і утримання

Розділ 3. Обґрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування потреби в робочій силі і фонду оплати праці

3.2.Планування собівартості й рентабельності продукції

3.3. Планування свинарства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

До складу продукції тваринництва у натуральному вираженні входить продукція, яку дістали в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед), і продукція вирощування тварин (приплід, приріст молодняка тварин і приріст тварин на відгодівлі і нагулі). Продукцію забою тварин (м'ясо, сало, шкіру), а також продукти первинної переробки натуральних продуктів тваринництва (масло, сир, сметана) не включають до складу продукції тваринництва.

Основне призначення м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства і птахівництва полягає у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.

Облік обсягу виробництва м’яса статистикою тваринництва дає змогу оцінити внесок кожного господарства у виробництво м’яса.

Розмір виробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженні визначають окремо. Показники виробництва окремих продуктів тваринництва, як правило, не підсумовують.

Основними показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, яку одержали в результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цих продуктів залежить від кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.

Данні про кількість і склад поголів’я сільськогосподарських тварин мають важливе значення для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесу відтворення їх і продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та його виробничого напряму.

Облік кількості тварин здійснюють диференційовано за видами, віком і статтю, господарським призначенням і виробничо-економічним призначенням, породами.

До основних видів сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз і коней. Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутрових звірів, бджіл, риб.

За віком всі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і молодняк. Дорослих тварин поділяють на основне стадо, кастровану продуктивну і робочу худобу, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.

До основного стада включають маточне поголів’я і самців-плідників. До маточного відносять дорослих маток, від яких одержано приплід, і тих, які досягли зрілого віку, хоч і не давали приплоду.

Молодняк поділяють на ремонтний, призначений для поповнення основного стада, молодняк на відгодівлі та нагулі і молодшого віку. В свою чергу, кожну групу молодняка поділяють за статтю і віком. Розподіл за віком здійснюють за числом років, що виповнилися. Для тварин, які швидко розвиваються вікові інтервали визначають в місяцях.

За господарським використанням сільськогосподарських тварин поділяють на дві групи: продуктивних, від яких продають продукцію (м'ясо, молоко, вовну); робочу худобу, яку використовують як тяглову силу. В окрему групу виділяють тварин на відгодівлі і нагулі.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--