Курсовая работа: Податкова політика як системоформуючий фактор розвитку

- неоднаковим підходом з боку держави до різних категорій платників, який проявляється в наданні одним з них численних невиправданих пільг у списанні та реструктуризації їх заборгованості перед бюджетом і перекладанні податкового тягаря на інших. Що свідчить про дискримінаційний характер оподаткування в Україні;

- відсутністю еквівалентності у відносинах не лише між державою і окремими платниками, а й між державою і всім загалом платників внаслідок значних масштабів марнотратства і розкрадання державних коштів, що зумовлюють значну розбіжність між загальною сумою податкових платежів і сукупністю суспільних благ, які надаються платникам.

Становлення відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування з приводу розподілу податкових доходів між державним і місцевими бюджетами в Україні має такі особливості:

· нерозвиненість системи місцевих податків і зборів, і як наслідок - відсутність у місцевих бюджетів власної дохідної бази, що породжує відносини залежності органів місцевого самоврядування від органів державної влади;

· постійний перегляд переліку і пропорцій розподілу загальнодержавних податків і зборів між державним і місцевими бюджетами, що спричиняє нестабільність відносин між органами державної влади і місцевого самоврядування;

· відсутність ефективної системи фінансового вирівнювання при великих розбіжностях у податкоспроможності регіонів, що зумовлює великі розриви в обсягах суспільних послуг на душу населення між регіонами.

Як свідчить практика, місцеве оподаткування й саме по собі має низку суттєвих недоліків, серед яких:

- відсутність ефективного правового поля, що відповідав би сучасним умовам господарювання;

- наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують надходження від них;

- відсутність правових механізмів у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних подат ків і зборів;

- незацікавленість місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків і зборів;

- другорядність місцевих податків і зборів у порівнянні із загальнодержавними;

- відсутність екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;

- нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів тощо [7].

Враховуючи сьогоднішній стан економіки України, можемо констатувати, що реформування податкової політики України буде фактором соціально-економічної стабільності та сприятиме суттєвому покращанню інвестиційного клімату. Тому п рийняття пакету податкових законів, консолідація в бюджеті практично всіх видатків держави, що раніше не відображалися в ньому, оформлення частки державного боргу в державні цінні папери і залучення ресурсів фінансового ринку для покриття бюджетного дефіциту, створення ефективної системи державної скарбниці, головним завданням якої має бути доведення бюджетних асигнувань до конкретних отримувачів, а також закладання основ цивілізованих взаємовідносин між державним бюджетом України та місцевими бюджетами дозволили б ст ворити контури майбутньої бюджетно-податкової системи як пе редумову економічного зростання.

Однією з головних економічних проблем на сьогодні є низька ефективність чинної податкової системи, що проявляється в підтримці високого податкового тиску, який з овсім не сприяє діяльності підприємств усіх форм власності при од ночасно низ ькому наповненні бюджету. Таким чином сьогоднішня податкова система України не відповідне критеріям фіскальної достатності та економічної ефективності, а тим більше стабільності. Тож, реформа податкової системи України на зріла і не минуча.

На сучасному етапі формування податкової політики необхідно дати відповіді на такі питання:

І. Якими є суспільні цілі податкової політики?

2. Як податкова політика впливає на інвестиційний клімат як для внутрішніх, так і іноземних інвесторів?

3. Які є найгостріші проблеми, що потребують негайного вирішення?

4. Які способи вирішення цих проблем, перешкоди, короткострокові та довгострокові наслідки дій?

Варто відмітити, що представники уряду та бізнесу часто називають однакові цілі податкової політики, проте ієрархія цих цілей для зазначених груп є різною. Для уряду найголовнішим є забезпечення доходів, достатніх для виконання державних функцій, а для представників бізнесу -забезпечення сприятливого середовища для економічного розвитку. Представники міжнародних організацій вважають метою податкової політики сприяння соціальній рівності та справедливості.

Тут доцільно коротко розглянути концепція змін податкового законодавства. Зважаючи на тривалість реформи системи оподаткування України, виходячи з необхідності реформування найболючіших податків системи оподаткування, пошуку механізмів для розвитку реального виробництва товарів та послуг, зважаючи на відсутність прийнятої Верховною Радою Концепції нової податкової системи, доцільним видається проведення податкової реформи на наступних засадах:

1. Реформувати обігове оподаткування України шляхом скасування найбільш проблемного для української економіки податку - податку на додану вартість, та впровадження замість нього іншого податку - податку з роздрібного продажу. При цьому для малих підприємств необхідно зберегти можливість оподаткування єдиним обіговим податком (за вибором).

2. Реформувати оподаткування доходів громадян прибутковим податком з фізичних осіб. Необхідно збільшити неоподатковуваний мінімум та суттєво підвищити рівень доходів, які підлягають оподаткуванню 10% ставкою. Паралельно з цим, обов'язково слід провести реформу заробітної плати: встановити мінімум оплати праці за годину, на рівні не менше 4 грн./год., та стимулювати зростання долі заробітної плати у вартості товарів, робіт та послуг до рівня 50% вартості.

3. Реформувати сукупне соціальне оподаткування (систему зборів до різних соціальних фондів, у тому числі Пенсійного), встановивши, зокрема, що сукупна ставка соціальних зборів не може перевищувати 20% бази оподаткування.

4. Спростити адміністрування податків шляхом подовження податкових періодів мінімум до кварталу, встановлення порядку сплати податків, чіткого законодавчого визначення підстав і термінів проведення перевірок, повноважень контролюючих органів та їх посадових осіб, обмеження нормотворчості таких органів, впровадження принципу тлумачення розбіжностей у податковому законодавстві на користь платника податку.

Така система дасть змогу:

1. Вирішити проблеми, характерні для ПДВ, шляхом запровадження податку з продажу, що дозволить: