Курсовая работа: Податкова система України на сучасному етапі
Виконала: студентка гр.4441
Артеменко А.І.
Перевірила:
Ангелова В.М.
Миколаїв 2008р.
Зміст
Вступ
І. Теоретичні та організаційні основи податкової системи України на сучасному етапі.
1.1 Податки – невід’ємний елемент політики економічного зростання
1.2 Сутність податкової системи, принципи оподаткування
1.3 Огляд та прогноз податкових надходжень України
ІІ. Приклади нарахування та заповнення податкової звітності.
2.1 Приклад заповнення декларації про доходи фізичних осіб
2007 року
2.2 Приклад нарахування збору за спеціальне використання води
2.3 Приклад розрахунку з податку на транспорт
ІІІ. Шляхи вдосконалення вітчизняної податкової системи
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
У більшості країн світу податки є “ефективним знаряддям державної політики” відносно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному, галузевих аспектах компенсації недоліків ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами, заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, анти циклічного регулювання економіки, підтримання рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон’юнктури.
Податкова система в кожній країні є однією із стрижневих основ економічної системи .Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини.
Формування доходної частини бюджету є важливим видом діяльності будь-якої держави. Україна не є винятком. Процес приватизації державної власності і становлення ринкових відносин протягом останніх років суттєво змінили зміст фінансових ресурсів державного бюджету, все більшого значення набувають податкові методи акумуляції їх. Податки стають не тільки головним джерелом формування державного бюджету, але й важливим джерелом радикальних змін, виконуючи роль фінансового регулятора виробництва, стають засобом забезпечення соціальної сфери.
Що ж таке податки і коли вони виникли?
Найдавнішим джерелом державних доходів були домени, або державне майно, землі, ліси. Спочатку вони належали до власності монарха, доходи якого служили одночасно й доходами держави. Це були приватноправові, а не публічно-правові доходи.
Іншим джерелом державних доходів виступали регалії – доходні прерогативи казни, певні галузі виробництва, види діяльності тощо приймались у виключне користування казни і виключалися з суспільного обороту, із сфери діяльності населення.
Основними видами регалій були:
- “безхазяїна регалія ” – все, що не мало хазяїна, оголошувалось такими, що належить казні. Це природні явища, як, наприклад, вітер, що тягло за собою встановлення держаної монополії на вітряні млини. Такими ж предметами регалії були вода та надра;
- митна регалія реалізовувалась шляхом встановлення зборів за право проїзду територією і стала прообразом митних платежів;
- судова регалія – це здійснення правосуддя тільки державою. Судові штрафи, мито. Доходи від конфіскацій у різні часи були джерелом доходів;
- монетарна регалія – це право чеканити монету;
- інші види регалій.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--