Курсовая работа: Податок з транспорту: порядок його розрахунку та сплати до бюджету

Рентабельність ресурсів. Вона визначає який чистий прибуток припадає на одиницю коштів, інвестованих у активи підприємства. На нашому підприємстві рентабельність капіталу має мінімальне значення і не велике зростання у порівнянні з попереднім періодом, що є негативним фактором хоча також може свідчити про обрання довгострокової перспективи при стратегічному плануванні.

Рентабельність капіталу. Цей показник характеризує відношення чистого прибутку до середньої суми власного і прирівняного до нього капіталу. І дає нам уявлення про те як ефективно окуплюються кошти вкладені власниками в підприємство в щорічні перспективі, а конкретно який відсоток власного капіталу окуплюється за рахунок чистого прибутку, за рік цей показник зріс на 0,02 пункти тобто на 25% від попереднього року він збільшився.

Обсяг власних обігових коштів. Тут ми бачимо суму наших оборотних коштів і вона збільшилась у порівнянні з попереднім роком у два рази, що є дуже позитивною ознакою. Він характеризує оборотні активи підприємства, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань, Наявність власних обігових коштів означає не лише спроможність підприємства фінансувати свою власну поточну діяльність, а й можливість розширювати виробництво продукції тощо.

Коефіцієнт зносу. Характеризує частку вартості основних засобів яку списано на витрати виробництва в попередніх періодах і визначається відношенням суми зносу до їх первісної вартості. Якщо він перевищує 0,5 то основні засоби застарілі як у нашому випадку. І з кожним роком він збільшується. І це свідчить про потребу їх оновлення

Коефіцієнт оборотності обігових коштів. Він характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Що більше оборотів здійснюють обігові кошти, то вища ефективність їх використання. Але на нашому підприємстві в середньому зарік здійснюється лише 63% обороту, що свідчить про повільний оборот обігових коштів на нашому підприємстві.

Період одного обороту коштів. У 2005р. період обороту наших обігових коштів тривав більш як два роки, а у 2006р. вже трохи більше одного року, що є позитивною тенденцією.

Як бачимо характеристика даних показників показує їх неоднозначність. Але вона засвідчує загальну тенденцію до покращення фінансово-економічного стану нашого підприємства. Хоча проведення більш глибокого аналізу розбивається на три основних етапи:

По-перше відбувається аналіз організаційної і виробничої структури підприємства і рентабельності діяльності

На другому етапі формуються центри відповідальності (центри прибутків).

По-третє в ході аналізу розраховуються основні показники діяльності центрів відповідальності: кінцевий прибуток, окупність інвестиційних проектів центра тощо. Загальну суму прибутку, заробленого підприємством, необхідно розподілити, по-перше, по виробничим підрозділам, по-друге, по функціональним підрозділам. Прибуток перерозподіляється після виплати податків, тобто, враховуються всі можливі доходи та витрати.

1.2.Фінансова діяльність ЗАТ” Житомирпромспецбуд ”: зміст та характеристика

Підприємства, якi працюють в умовах ринкових вiдносин, несуть повну вiдповiдальнiсть за своїми зобов'язаннями перед ланками фінансово - кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фiнансової дiяльностi. Здатнiсть пiдприємства своєчасно погашати свої борговi зобов'язання характеризують фiнансовий стан пiдприємства.

Пiд фiнансовим станом пiдприємства також розумiють рiвень його забезпеченостi вiдповiдним обсягом фiнансових ресурсiв, необхiдних для здiйснення ефективної господарської дiяльностi та своєчасного здiйснення грошових розрахункiв за своїми зобов'язаннями.

Фiнансовий стан - це одна з найважливiших характеристик виробничо-фiнансової дiяльностi пiдприємств. Вiн може бути добрим чи поганим.

Кожне пiдприємство повинно прямувати до позитивного фiнансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фiнансових ресурсiв,що виступає гарантом своєчасностi розрахункiв з постачальниками, бюджетом та iншими ланками фiнансової системи, подальшого економiчного та соцiального розвитку.

Оцiнка фiнансового стану пiдприємства повинна здiйснюватись за допомогою вирахування системи економiчних показникiв, якi характеризують господарсько-фiнансове становище господарюючих суб'єктiв.

Метою оцiнки фiнансового стану пiдприємства виступає пошук резервiв збiльшення його прибутковостi, рентабельностi i платоспроможностi.

Основними показниками, якi характеризують фiнансовий стан

підприємства є:

- прибутковiсть (рентабельнiсть);

- оптимальний розподiл прибутку;

- наявнiсть оптимальних розмiрiв власних оборотних активiв, якi забезпечують нормальний процес виробництва та реалiзацiї продукції;

- наявнiсть власних джерел формування оборотних активiв в обсязi, достатньому для їх покриття;

- платоспроможнiсгь пiдприємства та iнше.

Якщо пiдприємство досягає у вказаних напрямках необхiдних оптимальних параметрiв, його фiнансовий стан стiйкий. Якщо ж пiдприємство не отримує, скажiмо, прибуток у розмiрах, якi б забезпечували необхiдний прирiст власних фiнансових ресурсiв, його фiнансовий стан не може бути стiйким. Тому розгляд змiсту, порядку розрахунку вказаних показникiв, їх взаємозв'язку i впливу на фiнансовий стан пiдприємства є досить суттєвим.

Визначення фінансового стану на нашому підприємстві здійснює бухгалтерія. Вона визначає основні показники, що потім доводяться до керівництва для прийняття управлінських рішень.

Найважливiшим показником фiнансового стану пiдприємства є лiквiднiсть, сутнсть якої нроявлясться у можливостi пiдприємства у будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями за допомогою майна, яке є на балансi, тобто в тому, як швидко пiдприєство може продати свої активи, отримати грошовi кошти i погасити вої борги,заборгованостi перед постачальниками, перед банком по поверненню кредитiв, перед бюджетом та позабюджетними централiзованими фондами по сплатi податкiв та платежiв, перед робiтниками по виплатi заробiтної плати та iнше.

До активів пiдприємства вiдносяться виробничi запаси, готова продукцiя, товари, дебiторська заборгованiсть, грошовi кошти та їх еквiваленти тощо. Цi активи називаються лiквiдними через те,що їх можна вiдносно швидко продати, i за отриманi грошовi кошти погасити наявнi борговi зобов'язання.

Лiквiднiсть суб'єкта господарюваннявизначається вiдношенням вартостi лiквiдного майна, тобто активiв, якi можуть бути використанi для оплати заборгованостей, до короткострокової заборгованостi. По сутi, лiквiднiсть суб'єкта господарювання — це лiквiднiсть його балансу. Лiквiднiсть же балансу пiдприємства - це зв'язок можливостi продажу його активiв з одночасною оплатою пасивiв.

Лiквiднiсть балансу пiдприємства визначається рiвнем покриття зобов'язань пiдприємства його активами, строк перетворення яких у грошовi кошти вiдпювiдає строку погашення зобов'язань.