Курсовая работа: Поняття, характеристика та причини правопорушень

Юридична відповідальність – реакція на правопорушення. Правопорушення - підстава відповідальності; де є правопорушення, там є (повинна бути) відповідальність; без правопорушення немає відповідальності.

Відповідальності властиві наступні функції:

-превентивна (попереджувально-виховна): покарання не тільки є карою за вчинений злочин, але і має на своїй меті виправлення і перевиховання осуджених, а так само попередження нових злочинів, як осудженими, так і іншими особами;

-репресивна (каральна);

-компенсаційна (відновна): стягнення з правопорушника заподіяної шкоди, компенсує втрати потерпілої сторони, відновлюючи її майнову сферу;

-сигналізація.

Всі ці функції взаємозв'язані, виявляються в тому або іншому ступені у всіх видах відповідальності, прояв однієї з них неможливий без прояву інших.

Рівень ефективності юридичної відповідальності залежить від дотримання ряду умов: високої загальної, політичної і правової культури працівників державних органів і населення; високої якості законодавства; наявність етичних, правових, політичних противаг свавіллю влади; наявність матеріальних, організаційних, кадрових можливостей для виконання законів; довір'я народу до держави, його законодавчих і судових структур.[3, c.254]

Юридична відповідальність направлена на попередження правопорушень, виховання пошани до закону, суспільним і особистим інтересам і є певними позбавленнями для правопорушника, тим самим виступаючи своєрідним могутнім охоронним правовим механізмом, а не просто охоронним правовідношенням.

Висновок

Головне в неправомірній поведінці – те, що воно суперечить існуючим суспільним відносинам, заподіює або здатне заподіювати шкоду правам і інтересам громадян, колективів і суспільства в цілому, перешкоджає поступальному розвитку суспільства. Правопорушення розрізняють по своїй спрямованості, по вірогідності настання шкідливих наслідків і їх тяжкості, по характеру мотивів, що викликали їх, по цілях правопорушень і т.д. Не дивлячись на всі ці відмінності, правопорушення складають одну групу явищ в соціальному і правовому відносинах, оскільки володіють єдиною сутністю і схожими юридичними ознаками.

На відміну від правомірних дій, які можуть бути прямо передбачені нормами права, а можуть і витікати в загальній формі з "духу закону", протиправні дії повинні бути чітко сформульовані діючими правовими нормами. З огляду на цей факт правопорушення поділяють на злочини та проступки (провини).

Загальне поняття складу провини має вельми важливе теоретичне і практичне значення в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ. Воно є необхідним ступенем в процесі пізнання конкретних складів провини, теоретичною основою для розкриття їх змісту і правильного вживання на практиці законодавства про правопорушення.

Для протидії суспільно небезпечним наслідкам та відновлення порушених прав (відшкодування збитків) існує юридична відповідальність.

Список літератури:

1.Кудрявцев В.Н. Закон, вчинок, відповідальність. М., 1986.

2.Малеин Н.С. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність. М., 1985.

3.Теорія держави і права: Підручник / Під ред. В.К. Бабаєва. М., 2001.

4.Печеницин В.А. Склад адміністративної провини і його значення в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ. Хабаровськ, 1988.

5.Кудрявцев В.Н. Причини правопорушень. М., 1986.

6.Оксамитний В.В. Правомірна поведінка особи. Київ, 1985.

7.Тархов В.А. Цивільні права і відповідальність. Уфа, 1996.

Юридична відповідальність: проблеми теорії і практики. М., 1995.

8.Ведєрніков Ю.А. „Теорія держави і права” К.,-2005р.

9.Скакун О.Ф. „Теорія держави і права” Харків,-2001р.

10.Копєйчиков В.В. „Загальна теорія держави і права” К.,-2000р.

11.Кравчук В.М. „Теорія держави і права” (опорні конспекти) К.,-2003р.

12.Хропанюк В.Н. „Теорія держави і права” М.,-2000р.

13.Лазарєв В.В. „Теорія держави і права” М.,-1999р.

14.Малько А.В., Матузов „Теорія держави і права”(курс лекції) М.,-2000р.

15.Котюк В.О. „Теорія держави і права” К.,-1996р.

16. Мокичев К.А. „Теория государства и права”. М.,1970г.

17.Енгибарян Р.В., Козлов Ю.К. Теория государства и права М.,-1997г.

18. Протасов В.Н. Теория права и государства. М., 2001