Курсовая работа: Поняття: ознаки та характеристика

Відповідь

Дефініція «Транспортні засоби – це автомобілі, автобуси та мотоцикли» є неправильною, адже тут порушено правило співмірності, а саме визначення повинно бути співмірним: дефінієндум і дефінієнс мають бути взаємозамінюваними, тобто їхні обсяги повинні бути однаковими (А = Вс, або Dfd = Dfn); тобто ці поняття мусять перебувати у відношенні рівнооб'ємності.

В даному визначенні допущена помилка «надто вузьке визначення», яка виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. У наведеному визначенні обсяг поняття «транспортні засоби» (дефінієндума) буде ширшим, ніж обсяг дефінієнса тому, що транспортні засоби – це не лише автомобілі, автобуси та мотоцикли, сюди також належать тролейбуси, літаки тощо.

Задача 3

Дати аналіз поділу (визначити чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено): «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними».

Відповідь:

Поділ «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними» є неправильним, адже поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу. Це привело до логічної помилки – «поділ із зайвими членами» - помилка, яка має місце тоді, коли до членів поділу відносять поняття, обсяги яких не входять до обсягу подільного поняття. В даному випадку у визначенні «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними» наведено зайвий член поділу «легальні дефініції».

Задача 4

Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): «Існують заперечні прості судження». Записати судження, яке суперечить цьому.

Відповідь:

Судження — форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.

Судження може бути або істинним, або хибним.

Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, відповідає тому, що є насправді. Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.

В нашому випадку судження «Існують заперечні прості судження» є істинним.

Кожне судження має певну структуру (будову, зв'язок його елементів), яка залежить від того, що воно відображає — властивості чи відношення між предметами. Судження складається із суб’єкта, предиката і зв’язки.

Суб’єкт – це те, про що йдеться у судженні. Предикат судження — поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.

Суб'єкт судження позначається буквою S, предикат судження — Р. Суб'єкт і предикат називаються термінами судження. Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, який існує між предметом думки і відповідною властивістю. Вона вказує на належність чи неналежність предметові думки тієї властивості, яка мислиться в предикаті. Зв'язка виражається словами «є», «належить», «не є», «не належить» тощо.

В нашому випадку суб’єктом судження є поняття «заперечні прості судження», а предикат виражений словом «існують».

За складом суб’єкта й предиката судження поділяються на прості й складні. Простим судженням називається судження, яке складається з одного суб’єкта й одного предиката. Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кілька предикатів чи суб’єктів.

Так як в нашому судженні «Існують заперечні прості судження» є тільки один суб’єкт і один предикат, дане судження відноситься до простих. Також дане судження відноситься до суджень існування. Судження існування – це такі судження, в яких утверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. В нашому прикладі утверджується існування заперечних простих суджень. Також судження «Існують заперечні прості судження» є ствердним, адже в ньому стверджується існування заперечних простих суджень.

Даному судженню бути суперечити наступне судження: «Заперечні прості судження не існують». Наведене судження буде хибним.

Задача 5

Формалізувати судження: «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному».

Відповідь:

Якщо позначимо поняття «слід» через А, поняття «потерпілий» через В, а поняття «підозрюваний» через С, то судження «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному» можна представити за допомогою такої формули:

А → В \/ С

Задача 6

Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: «На місці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місць позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже, злочин було вчинено П.».

Відповідь: