Курсовая работа: Правове регулювання біржової діяльності

Співробітники біржі: члени котировочної комісії, біржового арбі­тражу, розрахункової палати та інші не мають права здійснювати угоди та вмішуватися в їх проведення. Президент (голова) біржі, співголова чи віце-президент та відповідальний представник біржо­вого комітету у випадках спеціально оговорених правилами біржової торгівлі мають право оперативного втручання в хід проведення торгів, включаючи їх припинення і закриття операційного залу. Інші ж особи, в тому числі і ті, кому видані разові перепустки, можуть бути присутні при біржових торгах, але втручатися в їх проведення не мо­жуть. Інших особам забороняється бути присутніми на торгах та операційних зонах. Час, що відведений для біржових торгів, не може використовуватись в інших цілях - вирішення питань, об’яви чи роз­повсюдження інформації, що не відноситься до торгів.

Члени біржі та її засновники користуються правом безкоштовно­го входу та участі в торгах, а інші учасники повинні сплатити відпо­відну плату.

Порядок допуску в торговельний зал біржі відвідувачів та пред­ставників засобів масової інформації визначається біржами само­стійно. Відвідувачам заборонено прямо або опосередковано вмішу­ватися в хід біржових торгів. При необхідності маклер може прийня­ти рішення про видалення відвідувачів з залу.

2.2. Біржовий товар

До участі в біржових торгах допускаються реальний та заплано­ваний до виробництва товар чи контракти. На фондових біржах до­пускаються до участі в торгах цінні фондові папери, а на валютних – відповідно валюта та девізи (допоміжні засоби) - доручення на пе­реказ коштів, чеки, векселі та акредитиви. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Реальний товар може бути допущений до торгів, якщо його якість задовольняє вимогам біржової товарно-експертної (котиру­вальної) комісії. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. В тому разі, якщо відповідно до встановленого законному порядку передбачені обов'язкові вимоги щодо якості товару, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам. Якість товару визначає­ться згідно встановлених вимог щодо його стандартизації (міждер­жавні стандарти, державні, галузеві стандарти, технічні умови). За угодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищенним вимогам щодо якості в порівнянні з обов'язковими (нормативними).

Якість реального товару визначається шляхом його попередньо­го огляду за зовнішнім видом, по даним біржової експертизи, по зразкам, стандартам, описам. Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється мож­ливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин. В разі виявлення у продано­му товарі недоліків, що перешкоджали використанню його за при­значенням, то за умови сповіщення продавця про виявлені недоліки вказаний термін спливає лише з моменту усунення в установленому порядку цих недоліків.

Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов’язаний передати поку­пцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умо­ва про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передба­чено інше.

Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зо­бов’язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виклю­чення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребу­ють затарювання чи упаковки. При цьому тара і упаковка товарів суб’єкта підприємницької діяльності повинна відповідати встанов­леним вимогам.

Біржовий товар в разі необхідності повинен містити відомості про його номенклатуру та асортимент.

Угоди з реальним товаром можуть стосуватися:

1) товару, що знаходиться під час торгів на території біржі в на­лежних їй приміщеннях, чи складах;

2) товару, що в день торгів до їх закінчення повинен прибути на біржу, що підтверджується відповідним документами;

3) товару, що на час торгів знаходився у вказаному продавцем місці (на складі, транспортному засобі), що підтверджується відповід­ними документами - складським свідоцтвом чи подвійним складсь­ким свідоцтвом; перевізними (транспортними) документами;

4) товару, що на момент біржових торгів чи укладення угоди зна­ходиться в дорозі на адресу біржі;

5) товару, що знаходиться на складах продавця і може бути відгружений в будь-який строк.

В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. При обігу на біржі товарів і сортів товару, що проходять котировку укла­дення угод по довідковій ціні здійснюється з урахуванням цін, скидок та надбавок до них відповідно до відхилення від середньої якості.

Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний мо­мент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття цін, як ціна продавця (ціна пропозиції), ціна покупця (ціна попиту), ціни біржо­вих угод, котировочні ціни. Відповідно ціною продавця визнається та, що вказана учасником торгів в заявці на продаж, а також названа в ході торгів з метою стимулювання продажі. Ціна покупця також вказується покупцем в заявці, або називається в ході торгів при обговоренні про­позиції продавця. Ціна біржової угоди є останньою із названих покуп­цем (продавцем) під час біржових торгів на конкретну позицію товару і зафіксована маклером. Котировочна ціна - ціна визначена котировочною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, та цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.

Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею гру­пи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогоспо­дарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного бір­жового торгу - вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протя­зі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комі­сією кон’юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам:

- по цінам продавців (котировочна ціна пропозицій);

- по цінам покупців (котировочна ціна попиту);

- по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару (котировочна ціна біржі).

Довідкова котировка може проводитись на підставі результатів декількох біржових торгів.Результати котировки не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового