Курсовая работа: Правове регулювання договорів підряду в цивільному праві зарубіжних країн.

- виконанням роботи в точній відповідності до завдання замовника;

- проведенням роботи на свій ризик;

- здійсненням роботи під спостереженням і контролем замовника.

Робота повинна бути виконана в точній відповідності до завдання замовника, в якому визначається, який результат підлягає досягненню. В сучасних умовах виробництва і науково-технічного прогресу, коли підряди характеризуються великими об'ємами робіт і складністю їх виконання, завдання формулюються замовником вельми детально. Вони прописуються в загальних формах в самому тексті договору і деталізовано - в додатках, які складають невід'ємну частину договору.

Підрядне завдання визначає предмет підряду і ті якісні показники, якими він повинен володіти, тобто техніко-економічні вимоги до об'єкту розробки.

При виконання роботи підрядник не може значно відхилитись від підрядного завдання без згоди замовника. Якщо ж він допустив істотні відхилення, то замовник має право відмовитися прийняти роботу і не виплатити винагороди.

Замовник має право в період виконання підряду змінити своє завдання. Підрядник, за загальним правилом, зв'язаний додатковими вказівками замовника, але необхідні при цьому додаткові витрати по виконанню підряду несе замовник.

Підрядник бере на себе відповідальність за кінцевий результат роботи, виконуючи її на свій «страх і ризик». Це означає, що до моменту прийняття роботи замовником він несе всі ризики виконання підряду: на нього лягають всі майнові наслідки загибелі або пошкодження (псування) предмету підряду, виготовленого чи готового до здачі, або неможливості виконання підряду. Ризик підрядника полягає в тому, що він не має права вимагати від замовника винагороди за ту роботу, яка була виконана до моменту загибелі предмету підряду або його пошкодження або яку стало неможливо завершити.

Підрядник несе майнові наслідки загибелі або пошкодження об'єкту підряду або неможливості виконання підряду, які наступили за його власної вини або в результаті випадкових обставин (випадку). Якщо ж зазначені наслідки були викликані замовником і не можуть бути поставлені в провину підряднику, останній зберігає право вимагати винагороди за виконану роботу, а також відшкодування заподіяного йому збитку, наприклад при загибелі або пошкодженні об'єкту в результаті використання поставлених замовником дефектних матеріалів або виконання неправильних вказівок замовника.

Одноманітно вирішується питання про ризик випадкової загибелі або пошкодження матеріалів, призначених для виготовлення речі. Згідно загальному правилу про несення власником ризику випадкової загибелі або пошкодження майна, цей ризик покладається в даному випадку на ту сторону - підрядника або замовника, - якій належить матеріал. Виняток становить загибель або пошкодження матеріалів підрядчика при будівельному підряді, коли ризики покладаються на замовника, бо, будучи завезеними на його ділянку, матеріали розглядаються як приналежність даної ділянки.

Тим не менш, в усіх випадках підрядник звільняється від відповідальності за ризики, які випадково наступили в період прострочення прийняття замовником предмету підряду, виконаного в строк.

Підрядник здійснює роботу в господарському відношенні самостійно, але під наглядом і оперативним контролем замовника. Виконуючи завдання, підрядник юридично зберігає оперативно-господарську самостійність. Він сам організовує роботу, визначає конкретні шляхи досягнення кінцевого результату, черговість виконання окремих частин роботи, розстановку персоналу та ін. Підрядник обмежений в цьому відношенні перш за все змістом замовлення, що визначає техніко-економічні і інші показники, якими повинен володіти результат роботи, а також засобами його досягнення, зокрема матеріалами і механізмами, що підлягають використанню.

Господарська самостійність підрядчика проступає і в організації роботи по виконанню підряду. Найчастіше підрядчик виконує роботу власними силами і за свій кошт. Можливість передачі ним виконання робіт третій особі за субпідрядним договором не регламентується законом. Типовими контрактами часто передбачається заборона підряднику покладати виконання своїх обов'язків на іншу особу без згоди замовника. За погодженням, підрядник має право передати виконання замовлення повністю або частково одному або декільком субпідрядникам. Проте в цьому випадку він залишається повністю юридично відповідальним за виконання договору перед замовником, який не вступає у будь-які правові відносини із субпідрядниками. Разом з тим, умовами контрактів нерідко допускається безпосередня виплата замовником винагороди цим виконавцям робіт по мірі їх виконання. Зважаючи на складність контролю за діяльністю підрядника по виконанню підряду, ці функції часто покладаються замовником на спеціалізовані фірми інженерів-консультантів, яким за договором надаються спеціальні права.

Умовами підрядного договору часто обговорюється право замовника на випробовування і перевірку вживаних матеріалів, давати вказівки про ліквідацію відмічених недоліків, вимагати усунення від роботи окремих осіб персоналу або навіть припинення робіт.

Якщо підрядник не згоден з вказівками замовника як необґрунтованими і такими, що загрожують міцності, безпеці або іншим сторонам якості робіт, то він зобов'язаний негайно повідомити про це замовника. При виникненні розбіжностей між сторонами, вони можуть звернутися за вирішенням суперечки в арбітражний суд, якщо це обумовлено в контракті.

Другий основний обов'язок підрядника полягає в здачі замовнику результату виконаних робіт - здачі підряду. Вона повинна бути здійснена в належному місці і в належний термін.

За договором на підрядника можуть бути покладені і деякі додаткові обов'язки. До них відносяться наприклад прийняття підрядником на себе всіх витрат, необхідних для виконання договору (видача замовником авансу повинна бути спеціально обумовлена в договорі), інформування замовника про наявні в переданих йому матеріалах недоліків, які ускладнюють або виключають виконання робіт на належному рівні.

Основні обов'язки замовника полягають в прийнятті робіт від підрядника і сплаті винагороди за їх виконання.

Прийняття підряду полягає у фактичному прийманні результату виконаних робіт і оцінці якості. Неприйняття виконаного замовлення в узгоджений термін тягне наслідки, передбачені на випадок прострочення, допущеного кредитором. Зокрема, ризик випадкової загибелі або пошкодження предмету замовлення переходить на замовника. В разі винного порушення обов'язку по прийманню замовлення, замовник повинен відшкодувати підряднику збитки, якщо такі наступлять.

Згідно із ст. 1791 ФЦК, § 641 НЦУ, робота може прийматися в цілому або по частинах. По умовах крупних контрактів, допускається попереднє і остаточне приймання. Часткове приймання робіт встановлюється або по періодах виконання договору - календарних термінах, наприклад в підряді на науково-дослідні роботи, або по елементах здійснення робіт, наприклад в будівельному підряді[2; 5].

Інтересам замовника найбільш відповідає оплата роботи після її виконання в цілому. Проте це правило, передбачене також п. 1 ст. 711 ЦК РФ, є диспозитивним. Замовник може сплатити роботу повністю при укладенні договору або виплатити аванс, провівши остаточний розрахунок після здачі всієї роботи в цілому. Підрядчик же має право вимагати виплати винагороди при укладенні договору або авансу тільки у тих випадках і у розмірі, які передбачені законом або договором підряду.

Винагорода підлягає оплаті на підставі прийняття виконаних робіт або її частки. Оплата проводиться, як правило, на підставі перевірки замовником виконання робіт.

В забезпечення вимоги про сплату ціни, законами визнається за підрядником заставне право на виготовлені об'єкти.

За умовами договору, на замовника можуть бути покладені додаткові обов'язки. Так, замовник може прийняти на себе обов'язок по сприянню підряднику у виконанні підрядних робіт, передати матеріали для виготовлення або будівництва об'єктів, а також надати технічну документацію, креслення, інструкції для виконання робіт, провести підготовчі роботи, наприклад по прокладці комунікацій, споруді будівельного майданчика та ін.

В разі невиконання замовником цього обов'язку, підрядник має право призначити термін і оголосити, що він зажадає припинення договору, якщо обов'язок не буде виконаний в цей термін. В разі неприйняття замовником відповідних заходів, дія договору може бути припинена. Якщо робота не доведена до кінця із-за порушення замовником вказаних обов'язків, підрядник може зажадати винагороди за виконану роботу, а при винному порушенні - відшкодування збитків.

В контрактах, складених на базі типових, часто зустрічається умова про те, що або підрядник бере на себе обов'язок страхування персоналу, або замовник здійснює таке страхування за рахунок підрядника.

1.4 Відповідальність сторін за договором. Припинення дії договору

Сторони несуть відповідальність за точне виконання всіх зобов'язань за договором відповідно до загальних норм зобов'язального права і спеціальними нормами, регулюючими підряд. Останніми приділяється особлива увага питанню відповідальності підрядника за якість і терміни виконання робіт.

Вимога замовника про розірвання договору допускається, як правило, лише при виявленні істотних недоліків, тобто таких, які перешкоджають використанню результату підряду за призначенням або значно знижують цінність або якість робіт. Так, по ст. 358 ШЗЗ [4] замовник має право відмовитися від приймання замовлення, «якщо робота настільки дефектна або настільки не відповідає умовам договору, що замовник не може її використовувати або принаймні бути справедливо примушеним до її приймання». В разі провини підрядчика замовник може вимагати відшкодування збитків, як за невиконання договору.