Курсовая работа: Правові основи підприємницької діяльності
- про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування, компетенцію;
- про контрольні органи - спостережну раду, ревізійну комісію (ревізора);
- про порядок припинення діяльності підприємства: підстави;
- орган, що приймає рішення про припинення; порядок створення і роботи ліквідаційної комісії; умови розрахунків з бюджетом і кредиторами; розподіл майна, що залишилося. [6]
В установчих документах господарських товариств окремими статтями визначається порядок внесення змін до статуту (вищим органом, за рішенням 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, чи одностайно).
Крім обов'язкових, до установчих документів можуть включатися альтернативні положення, які не повинні суперечити законодавству України.
Це положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, засновані на членстві (колективні підприємства, кооперативи), про раду підприємства (порядок її створення, склад, компетенцію), про інші органи, які реалізують повноваження трудового колективу (раду трудового колективу, профспілковий комітет).
2.3 Аналіз стану підприємництва в Україні на сучасному етапі
Підприємництво - це організаційно-господарське новаторство на основі використання нових можливостей розвитку виробництва й збуту продукції. Підприємництво - один із економічних ресурсів, що бере участь у зростанні вартості і утворенні доходу. Змістом підприємництва є реформування або реорганізація виробництва шляхом використання різноманітних ресурсів і можливостей для випуску товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини і ринків.
Особливості розвитку українських підприємств на сучасному етапі формуються у відповідності зі змінами стратегічних орієнтирів на всіх рівнях господарювання. На регіональному рівні стратегічні орієнтири. незважаючи на складний і суперечливий характер взаємодії, цілком визначають відповідні умови для діяльності підприємств.
У табл. Б.1 [26] наведено кількість суб’єктів ЄДПРОУ за регіонами України станом на 1 липня 2007 року. Як свідчить табл..Б.1, найбільша кількість суб’єктів господарювання зареєстрована в Києві (207041 од.), Дніпропетровській (94896 од.), Донецькій області (85651 од.), Харківській (72024 од.) та Одеській (69725 од.) областях. [26]
Найменша кількість зареєстрованих за ЄДПРОУ суб’єктів господарювання у Закарпатській (19468 од.), Чернігівській (18565 од.), Рівненській (17918 од.), Волинській (17581 од.) та Чернівецькій (15124 од.) областях.
У таблиці 2.2 наведено кількість об’єктів, що змінили форму власності за період за період незалежності України [26].
Таблиця 2.2 - Кількість об’єктів, що змінили форму власності
| В цілому по економіці | у тому числі | ||
| державної форми власності | комунальної форми власності | ||
| Всього, одиниць | 96549 | 25060 | 71489 |
| У тому числі по роках | |||
| 1992-1993 | 3593 | 1624 | 1969 |
| 1994 | 8249 | 2731 | 5518 |
| 1995 | 16212 | 4098 | 12114 |
| 1996 | 19430 | 4501 | 14929 |
| 1997 | 8488 | 1878 | 6610 |
| 1998 | 5365 | 1681 | 3684 |
| 1999 | 5173 | 1485 | 3688 |
| 2000 | 5184 | 1584 | 3603 |
| 2001 | 6020 | 1554 | 4466 |
| 2002 | 6144 | 1458 | 4686 |
| 2003 | 6533 | 1400 | 5133 |
| 2004 | 6155 | 1066 | 5089 |
| 2005 | 5664 | 745 | 4919 |
| 2006 | 5481 | 720 | 4761 |
За основними видати економічної діяльності найбільша частка малих підприємств зосереджена в оптовій та роздрібній торгівлі, послугах із ремонту, торгівлі транспортними засобами. Друге місце посідають малі підприємства у промисловості, операції з нерухомістю, послуги юридичним особам.