Курсовая работа: Правовий режим використання і охорони надр України
До відання Кабінету Міністрів України належать:
1) Реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;
2) Здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр;
3) Визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація діяльності;
4) Забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм;
5) Визначення порядку використання надр та їх охорони;
6) Вирішення інших витань.
Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують, також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.
Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління: Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за охороною праці.
Користувачі надр мають право:
- здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
- розпоряджатися видобутими корисними копалинами;
- здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.
Користувачі надр зобов’язані:
- використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
- забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне комплексне використання та охорону надр;
- виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.
В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог. Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те державними органами.
Також одним із заходів охорони надр є заборона проектування і будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Існує спеціальне Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995р.
Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та культурне значення. Це рідкісні геологічні відклади, мінеральні утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду України.
Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх користування.
Вона справляється у вигляді:
1) платежів за користування надрами;
2) відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету;
3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);
4) акцизного збору.
Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12 вересня 1997р. він затвердив “Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для добування корисних копалин”.
Оплата за користування надрами може сплачуватися у вигляді грошових платежів, так і в натуральному вигляді (частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.