Курсовая работа: Правовий режим використання і відновлення та захист вод України
г) галузеві технологічні нормативи утворення речовин, щоскидаються у водні об'єкти;
д) технологічні нормативи використання води.
Дієвою формою охорони вод є заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на їх стан. Згідно з чинним водним законодавством забороняється введення в дію:
— нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та за відсутності необхідної вимірювальної апаратури, що здійснює облік забору і скидання води;
— зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів - до вжиття передбачених проектами заходів, що запобігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії грунтів, забрудненню поверхневих та підземних вод скиданням із зрошувальних систем;
— осушувальних систем - до повної готовності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів;
— водозабірних споруд без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів;
— гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів;
— експлуатаційних свердловин на воду без оснащенняїх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.
Водне законодавство передбачає ряд інших заходів, спрямованих на охорону вод, зокрема, забороняється:
а) скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіо активних та інших видів відходів і сміття;
б) забруднення, засмічення поверхневих водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток та лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами;
в) скидання з суден і плавучих засобів, платформ та ін ших морських споруд і повітряних суден хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин, а також радіоактивних або інших відходів, матеріалів, предметів та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.
Важливим є питання про правове регулювання скидання зворотних вод у водні об'єкти та умови його визначення водним законодавством, яке регламентує скидання стічних, шахтних, кар'єрних, рудникових, дренажних вод у водні об'єкти.
Водокористувачі зобов'язані вживати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припиненню, якщо вони:
а) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;
б) містять речовини, щодо яких не встановлено граничнодопустимих концентрацій;
в) містять токсичні речовини та збудників інфекційнихзахворювань;
г) призводять до підвищення температури води водногооб'єкта більш ніж на три градуси за Цельсієм порівняно з їїприродною температурою в літній період.
Водним законодавством передбачені й інші випадки запобігання скидання стічних вод.
У разі перевищення встановлених нормативів граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено.
Охороні поверхневих вод від забруднення сприяють «Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України 25 березня 1999 р. Правила спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об'єктів, відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування. Вони обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об'єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.
Важлива роль у забезпеченні охорони вод відведена водоохоронним зонам та зонам санітарної охорони.
Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання. На території водоохоронних зон забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод (в балки, пониззя, кар'єри тощо).
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим введення господарської діяльності в них установлює Кабінет Міністрів України.
У межах водоохоронних зон уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною:
— для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 м;
— для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад З га — 50 м;.