Курсовая работа: Президентські республіки США і Білорусь
ВСТУП
Розділ 1. Сутність президентської республіки як форми державного правління
1.1 Інститут президентства
1.2 Основні політико-правові ознаки президентської республіки
1.3 Особливості організації та здійснення державної влади4
Розділ 2. особливості країн з президентською формою державного правління
2.1 Характерні особливості США, як президентської республіки
2.2 Характерні особливості Білорусії як президентської республіки
Розділ 3. Негативні сторони та можливості вдосконалення організації державного правління в президентських республіках
3.1 Негативні сторони та можливості вдосконалення державного правління в США
3.2 Негативні сторони та можливості вдосконалення державного правління в Білорусії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Для збагнення такого складного соціального інституту, як держава у вітчизняній теорії держави і права особливе місце виділяється вивченню форми держави.
Для вивчення форми держави, розкриття її ролі в політичних процесах надзвичайно важливого значення набуває підхід до форми як до організації змісту. Поняття “організація” припускає з’ясування своєрідності внутрішніх аспектів форми з погляду принципів об’єднання взаємодіючих елементів цілого в системі, а також зовнішнього вираження цих принципів у діяльності як елементів системи, так і всієї системи в цілому (стосовно інших систем). За допомогою такого підходу в загальній теорії держави і права відкривається можливість не тільки вирішення нових проблем, але що не менш важливо, також і можливість нового підходу до традиційних, “старих“ питань науки. Для розгляду форми держави варто звернути увагу на наступні аспекти.
По-перше, форма в зв’язку із сутністю держави як суспільного явища. У даному аспекті під формою держави розуміється специфічний спосіб вираження сутності, система органів, “машина”, за допомогою якої здійснюється класове панування на противагу некласовим, неполітичним, недержавним способам. Існування державної влади знаходить своє відображення в її органах, армії, адміністрації, суддях і інших установах, що складають специфічну і постійну форму буття держави.
По-друге, форма в її безпосередньому зв’язку з явищем (як виявлення сутності прояв її зовні). У співвідношенні “форма--явище” виступає зовнішня форма держави, тобто прояв зовні визначеної його організації (пристрою). Розрізняють організацію верховних органів влади (монархію, республіку), взаємовідносини органів класової влади з населенням, територіальну структуру державної влади.
По-третє, форма в співвідношенні, форма - зміст виступає як внутрішня форма держави, як форма цілком визначеного, даного класового змісту. “Форма-зміст” держави ґрунтується на відповідних принципах організації володарювання, у яких виражається специфіка класового панування визначеного типу на визначених етапах його розвитку. Ці принципи неповторні, вони кореняться в соціально-економічній системі. Разом з ліквідацією економічного і політичного панування історично визначених класів ліквідуються і відповідні принципи організації державної влади. В аспекті “форма-зміст” виражається також і політичний режим як внутрішня форма держави, що охоплює головним чином дві сторони: механізм держави (внутрішня структура влади, зв’язок елементів влади в даній державній системі) і функції держави (методи і форми здійснення функцій даної державної влади).
“Форма - зміст” індивідуалізує кожну конкретну державу, що існує в просторі і часі в єдності змісту і форми. Внутрішня форма завжди змістовна, вона сама є момент змісту держави і як така безпосередньо й органічно зв’язана із сутністю держави в даному історичному етапі його розвитку. Внутрішня форма стосовно зовнішньої форми держави виступає як визначальна специфіку її змісту, тобто відіграє роль взаємозв’язку сутності, змісту і форми держави.
Серйозний вплив на форму держави робить культурний рівень народу, його історичні традиції, національні особливості , природні умови проживання й інші фактори. Специфіку форми держави визначає також характер взаємин держави і його органів з недержавними організаціями партіями, профспілками, суспільними рухами, церквою й іншими організаціями .
Існують різні точки зору на поняття “форма держави”. Її трактують у вузькому змісті (тільки форма правління) або у широкому (сукупність форми правління, форми державного устрою). Політичний режим в цій ситуації розглядається як явище, яке характеризує сукупність держави, або область методів здійснення класової держави. У юридичній науці форма держави аналізується по перевазі як зовнішня форма сутності, змісти і явища держави.
Під формою держави розуміється звичайно її організація, що виступає в єдності форми правління, форми державного устрою і політичного режиму, тобто відповідно основним, вузловим моментам цієї організації. У такий спосіб можна дати наступне коротке визначення форми держави :
Форма держави - складне суспільне явище, що містить у собі три взаємозалежних елементи : форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.
У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв’язку і взаємодії . Разом з тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що в сучасному світі не має чітко окресленої досконалої форми правління. Багато суперечок точиться навколо президентської, парламентської та змішаної форм, однак всі вони мають як переваги так і недоліки. При розгляді саме США та Білорусії – як яскравих прикладів сильновиражених президентських країн – основна мета полягає у порівнянні їх між собою та виокремлення недоліків, які існують в цих країнах.
Об’єктом дослідження є системи державного управління та місця в них президента в країнах з яскраво вираженою президентською формою правління – США та Білорусія.
З точки зору розробленості теми, необхідно зазначити, що багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких, Дж. Кері, Д. Шугарт, Кинев А.Р., Скакун О.Ф., Чіркін С.В. та ін. приділяли багато уваги аналізу побудові політичної системи США, а от щодо Білорусії то теоретичних праць з проблеми функціонування інституту президента в цій країні дуже мало.
Розділ 1. Сутність президентської республіки як форми державного правління
1.1 Інститут президентства
Істотним важелем у механізмі державного управління суспільства зарубіжних країн є глава держави. Він начебто вивершує всю систему органів влади и управління, і юридично йому в цій системі належить першорядне місце. У більшості зарубіжних країн функції глави держави доручаються одноособовому органу. Залежно від форми правління — це або президент1, або монарх2. Щодо народів, які живуть у державах з монархічною формою правління, то вони називають себе підданими його величності короля, імператора, шейха і т. ін., а з республіканською — громадянами.
Винятковим є виконання функції глави держави колегіальним органом. Так, у Швейцарії функції глави держави згідно з чинною Конституцією 1999 р. виконуються Федеральною радою, яка одночасно єй урядом країни.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--