Вступ

Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець

Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околицьсмт. Козелець

2.1 Представники деревовидної флори

2.2 Представники трав`янистої флори: характеристика та застосування

Розділ 3. Роль придорожніх рослин у фітоценозах

Висновки

Список літератури

Вступ

Зелені рослини — царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981^[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Гекелем.

Представники царства - автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль.

Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Рослини поширені у всіх фітоценозах, вони досить добре пристосовуються до певних умов існування.

Мета роботи – проаналізувати видовий склад природорожних рослин смт. Козелець.

Завдання роботи полягають в тому, щоб:

1) дати географо-кліматичну характеристику розміщення смт.Козелець;

2) проаналізувати видовий склад придорожніх рослин – деревних та трав`янистих видів;

3) розглянути роль придорожніх рослин у фітоценозах.

Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець

Територія смт. Козелець знаходиться в зоні Українського Полісся. Ця зона охоплює північну частину України. Її південна межа проходить повз такі населені пункти: Рава-Руська — Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Кролевець — на північ від Глухова.

Зона мішаних лісів — це майже 20% території України. Характерними особливостями її природних умов є низовинний рельєф, наявність піщаних і піщано-глинистих відкладів, густа річкова мережа, широкі річкові долини, достатнє зволоження і високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих ґрунтів, значне поширення борових і суборових лісів. Більша частина зони в антропогені під час Дніпровського зледеніння була вкрита льодовиками. У той час сформувалися моренно-зандрові та зандрові рівнини, моренні гряди, еолові форми рельєфу. Клімат помірно континентальний, літо тепле й вологе, зима порівняно м'яка. Середні температури січня змінюються з заходу на схід від -4,5, -5 °С до -7, -8 °С. Середні температури липня змінюються відповідно від +17 до +19,5 °С. Безморозний період триває 160—180 днів. Зона мішаних лісів є найбільш зволоженою на рівнинній частині республіки. Річні суми опадів 600— 700 мм. Стійкий сніговий покрив тримається 90—100 днів. Густота річкової мережі 0,30—0,50 км/км² . Для річок характерна тривала весняна повінь із широкими розливами, зимова межень. Підземні води є джерелом живлення річок і озер. Вельми поширені низинні болота.

У межах зони переважають мішано-лісові, хвойно-широколистяні ландшафти, які розвинулися за помірно теплого вологого клімату та наявності льодовикових, водно-льодовикових, давньо ілювіальних піщаних відкладів. їх відзначають значне поширення дерново-підзолистих ґрунтів під сосновими та сосново-дубовими лісами, складне перемежування зандрових і моренно-зандрових рівнин, долинно-терасових, лучних і болотних ландшафтних комплексів із меліоративними системами. На півдні зони поширені острівні опілля з ландшафтами північно-лісостепового типу.

Лісистість зони змінюється від 10 до 60%; у лісах ростуть сосна, береза, дуб, граб, липа, клен. Найбільше поширені дубово-соснові ліси

— 45% укритих лісом площ. Під боровими лісами піщані тераси й масиви. До 10% території зони — це лучні ландшафти, що розвинулись у заплавах річок. У їхніх травостоях переважають різнотравно-злакові угруповання. Характерна риса ландшафтної структури — болотні природні комплекси, де домінують низинні трав'янисто-мохові та лісові болота. Зона мішаних лісів України представлена Поліською провінцією — своєрідною ландшафтною провінцією, розташованою в межах України, Білорусі, Росії, з поділом на північну, південну і східну частини. Внутрішньопровінційна диференціація Українського Полісся зумовлена його розташуванням у межах різних геоструктур, до яких прив'язані різні за площею поєднання мішано-лісових (поліських), опільських, долинних, лучних і болотних ландшафтів. Українське Полісся за особливостями просторової ландшафтної диференціації розмежовується на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся.

Київське Полісся — низовинна акумулятивна рівнина з потужною товщею антропогенових відкладів, переважанням моренно-зандрових, борових і суборових терасових ландшафтів.

Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околиць смт. Козелець

2.1 Представники деревовидної флори

Рід Сосна — Pinus L .

Сосна звичайна— Pinus sylvestris L .

Дерево до 40 м заввишки і 70—90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою — у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих — широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена, живе 2 — 3 роки. Шишки поодинокі або зібрані по 2 — 3 шт., яйцеподібно-конусоподібні, видовжені або короткозагострені, до 7 см завдовжки і 2 — 3,5 см у діаметрі, дозрівають на другий рік.

Природно поширена майже по всій Європі до 70° північної широти та в Азії. На півдні України поширена у вигляді окремих острівців. У молодому віці росте швидко. До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах, морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами, погано переносить ущільнення ґрунту. Доживає до 300—400 років.

Рекомендується для створення великих парків і лісопарків, поодиноких і групових посадок.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--