Курсовая работа: Прикладна теорія цифрових автоматів
a25(Y3)
11001
X5X6
D1
D2
D5
T
2. 2.3. Кодування станів
Кодування станів буде проводитися за таким алгоритмом:
1. Кожному стану автомата аm (m = 1,2,...,M) ставиться у відповідність ціле число Nm , рівне числу переходів у стан аm (Nm дорівнює числу появ аm у поле таблиці ).
2. Числа N1 , N2 , ..., Nm упорядковуються по убуванні.
3. Стан аs з найбільшим Ns кодується кодом: , де R-кількість елементів пам'яті.
4. Наступні R станів згідно списку пункту 2 кодуються кодами, що містять тільки одну 1:00 ... 01, 00 ... 10, ... , 01 ... 00, 10 ... 00.
5. Для станів, що залишилися, знову в порядку списку п.2. використовують коди з двома одиницями, потім із трьома і так далі поки не будуть закодовані вес стани.
У результаті виходить таке кодування, при якому чим більше мається переходів у деякий стан, тим менше одиниць у його коді. Вираження для функцій збудження будуть простіше для D-тригерів, тому що функції порушення однозначно визначаються кодом стану переходу.
Результати кодування за цим алгоритмом заношу до таблиці 3.
2.2.4. Структурний синтез автомата на підставі заданого типу тригерів
Таблиця переходів D-тригера:
Табл.2. Таблиця переходів D-тригера
Qt | Qt+1 | D |
0 | 0 | 0 |
0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 |
1 | 1 | 1 |
На підставі цієї таблиці я вказую у табл.1 який тригер встановиться в 1, а який в 0.
2.2.5. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів
Введемо слідуючі позначення:
U=; A=; B=; W=; D=;
H=; I=; J=; L=; N=;
O=; P=; Q=; S=; C=;
E=; F=; X=; G=; K=;
M=; R=; T=; V=.
;