Курсовая работа: Прикладна теорія цифрових автоматів

a25(Y3)

11001

X5X6

D1

D2

D5

T

2. 2.3. Кодування станів

Кодування станів буде проводитися за таким алгоритмом:

1. Кожному стану автомата аm (m = 1,2,...,M) ставиться у відповідність ціле число Nm , рівне числу переходів у стан аm (Nm дорівнює числу появ аm у поле таблиці ).

2. Числа N1 , N2 , ..., Nm упорядковуються по убуванні.

3. Стан аs з найбільшим Ns кодується кодом: , де R-кількість елементів пам'яті.

4. Наступні R станів згідно списку пункту 2 кодуються кодами, що містять тільки одну 1:00 ... 01, 00 ... 10, ... , 01 ... 00, 10 ... 00.

5. Для станів, що залишилися, знову в порядку списку п.2. використовують коди з двома одиницями, потім із трьома і так далі поки не будуть закодовані вес стани.

У результаті виходить таке кодування, при якому чим більше мається переходів у деякий стан, тим менше одиниць у його коді. Вираження для функцій збудження будуть простіше для D-тригерів, тому що функції порушення однозначно визначаються кодом стану переходу.

Результати кодування за цим алгоритмом заношу до таблиці 3.

2.2.4. Структурний синтез автомата на підставі заданого типу тригерів

Таблиця переходів D-тригера:

Табл.2. Таблиця переходів D-тригера

Qt Qt+1 D
0 0 0
0 1 1
1 0 0
1 1 1

На підставі цієї таблиці я вказую у табл.1 який тригер встановиться в 1, а який в 0.

2.2.5. Функції збудження тригерів та вихідних сигналів

Введемо слідуючі позначення:

U=; A=; B=; W=; D=;

H=; I=; J=; L=; N=;

O=; P=; Q=; S=; C=;

E=; F=; X=; G=; K=;

M=; R=; T=; V=.

;

К-во Просмотров: 622
Бесплатно скачать Курсовая работа: Прикладна теорія цифрових автоматів