Курсовая работа: Прикметникова синоніміка у поезії В. Симоненка
Наступним синонімом виступає докірливий : Для них за біль своїх образ і мук ти не знайшла докірливого слова.25
Прикметник дикий виступає у значенні поганий у наступних рядках: Коли грозує далеч небокрая у передгроззі дикім і німім.26 Сам іменник передгроззя вже є ознакою приближення чогось недоброго, тому даний прикметники влучно підкреслюють цей мотив тривоги.
У ролі членів цього синонімічного гнізда вжиті також прикметники сліпий та безсилий . Хоча за своєю основною семантикою ці слова віддалені від групи синонімів поганий , все ж у наведеному прикладі вони є контекстуальними синонімами аналізованого ряду: Сліпа і безсил а лють прийшла і взяла за горло.27
Таким чином, до синонімічного ряду з поняттям поганий на основі поезій В.Симоненка можна віднести слова: ворожий, чорний, страшний, злий, червоний, лютий, докірливий, дикий, сліпий, безсилий .
Близько до зазначених синонімів прилягають слова, що групуються навколо прикметника сумний : І минуле зле розтане, ніби привиди сумні .28 Чи: Журливо мліли очі сумовиті .29 У даному випадку однокореневий синонім сумовитий використовується на позначення меншої ступені суму, ніж прикметник сумний . Читачеві уявляються засмучені очі людини, яку щось турбує та печалить. Саме цей вдало підібраний прикметник дає можливість більш яскраво побачити стан описуємої людини, передати її настрій.
______________
23 ”Берег чекання”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 129 с.
24 ”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
25 ”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.
26 ”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
27 ”Україні”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.
28 ”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
29 ”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
30 ”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 71 с.
Прикметник невеселий є вільним синонімом до слова сумний : Ти на папері почуттів моря переливаєш в строфи невеселі . В тій же ролі постає синонім зажурений : І ти одна в зажуреній оселі замріяно схилилась до стола.30 Дуже близько проходить прикметник тужливий : Я люблю тебе просто – отак, без надії, без тужливих зітхань і без клятвених слів.31 Любов, що не знаходить відгуку, справжнє горе, сум для закоханого.
Цілий ряд прикметників, далеких за своїм семантико-семантичним значенням від слова сумний , використовується поетом для опису свого зажуреного, пригніченого стану в період зими, яка навіває смуток: Я не люблю зими, вона така убога , одноманітна , барвами скупа , і місяць білий – круглий, як лупа, втопає в царстві мертвого й німого ... Усе важке й безмовне , мов каміння.32
Синонімом виступає і прикметник самотній . Кожній живій істоті потрібен хтось, бо ніщо не може існувати самостійно. Особливо важко самотнім людям, бо люди існують одне заради одного. Тому зрозуміло, що одинокій людині наврячче добре.
Логічним висновком є те, що людині сумно, тобто сумний та самотній виступають синонімами, особливо в зверненному на це контексті: Часто я самотній , ніби Крузо. З цих рядків, згадуючи твір Д.Дефо стає зрозумілим, що герой вірша почувається нещасливим – йому сумно.
Ряд таких прикметників як дикий, убитий, гострий не є синонімами слова сумний поза конкретним контекстом. Але в контексті ці слова підсилюють ефект сприйняття читачем стана печалі героя вірша, примушуючи поспівчувати йому, пропустити крізь себе його емоції, відчути їх в самому серці: На своєму дикому острові в шкірянці з убитих надій штрикаю небо очима гострими – де ти, П’ятнице мій?33
Зустрічається і прикметник сірий на позначення суму. Взагалі дуже часто Симоненко використовує символічні значення прикметників кольору, використовує метафоричні перенесення. Кожен окремий колір окреслює якусь грань людської душі або її емоційне становище. Також кольори у поета виступають показником обставин, за яких відбувається подія. Все у віршах Симоненка діє, змінюється та гармонійно доповнює одне одного. Все має свій характер, душу і колір. У наступних рядках саме сірий додає відтінку, підкреслюючи сумну подію смерті: І в сіру ніч, коли мене не стане.34
Таким чином, розглянувши ще один синонімічний ряд, визначаємо прикметники сумовитий, невеселий, зажурений, тужливий, убогий, одноманітний, скупий, мертвий, німий, важкий, безмовний, самотній, дикий, убитий, гострий, сірий як синоніми до слова сумний .
Як видно із наведених вище прикладів, використання мовних лексичних синонімів у великому обсязі і значній різноманітності характерне для художнього стилю. Лексична синоніміка – один з найпоширеніших засобів семантико-стилістичного варіювання думки – неоднаково представлена кількісно і якісно в різних функціональних стилях української літературної мови.
________________
31 ”Я і в думці обняти тебе не посмію…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 74 с.
32 ”Я не люблю зими, вона така убога…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 81 с.
33 ”Самотність”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 143 с.
34 ”Немає смерті. І не ждіть – не буде…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 33 с.
Так само і контекстуальна синоніміка, яка є приналежністю індивідуального мовлення, вживаючись для передачі широкого й різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої різноманітного кола асоціацій, відіграє надзвичайно важливу роль у мові художньої літератури, беручи активну участь у створенні художнього образу. Проте від загальномовних синонімів щодо стильової принадлежності контекстуальні синоніми відрізняються тим, що їх місце майже й обмежується рамками художнього стилю. Здатність називати реалію не прямо, а потрібних випадках завуальовано, алегорично, надає контекстуальній синоніміці широких прав у поезії, яку забороняли, у громадській ліриці. Така алегорична контекстуальна синоніміка таїла в собі необхідність приховати справжню думку з метою реабілітації автора твору і мала бути зрозумілою лише для однодумців.35 Це є одним з аспектів, чому поезія Симоненка стає цікавим матеріалом для розгляду синоніміки.
У наступному синонімічному ряді стрижневим словом є прикметники ласкавий та добрий : Інші кохатимуть люди – добрі, ласкаві і злі.36 Абсолютним синонімом до слова ласкавий є лагідний : Аж доки руки лагідні , чужі ромашку для букета не зірвали. 37 Або: Вченому ти лагідно відкрила мудрості людської глибину.38 Синонімом стилістичнимбуде ніжний : Білизну червневих ніжних лілій заплітать букетами в пісні.39 Чи: Сняться меня твої плечі оголені, ніжна покора натомлених рук.40