Курсовая работа: Приватизація міських земель

Кам'янець-Подільський місто обласного підпорядкування, центр адміністративного району, центр міжрайонної системи розселенняХмельницької області.

Кам'янець-Подільський - одне з найстародавніших міст краю - розташованийу центрі Волине - Подільської височини на р. Смотрич. лівій притоці Дністра,за 102 км від обласного центру - міста Хмельницького.

Перші письмові згадки про Кам'янець-Подільський зустрічаються увірменських хроніках 1060-1062 рр.

Населення міста на 01.01.1999 р. становило 108.3 тис. чоловік.

В місті існує Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець", який створено згідно Наказу Президента України від 30 квітня 1998 р.

Планувальна структура міста обумовлена природними та антропогенними факторами, які поділяють територію міста на такі зони:

Центральна історична частина міста;

Сельбищна зона;

Промислово-складські зони (Північна. Південна. Східна);

Природоохоронно-рекреаційні території.

Центральна частина міста включає в себе Національний історико-архітектурний заповідник, зону регулювання забудови, частину природоохоронних території Смотрицького каньйону та парку "Подільські Товтри".

Природоохоронні рекреаційні території міста представлені зеленими насадженнями загального користування, які складаються зі скверів, парків, бульварів, ботанічного саду та входять складовою частиною в природний національний парк "Подільські Товтри", а також геологічний пам'ятник природи загальноміського значення "Смотрицький каньйон".

Визначення вартості цих земель безпосередньо пов'язане з їх місце розташуванням в системі міста та режимом використання, забороною на передачу у приватну або колективну власність.

Використання цих земель для комерційної діяльності фізичними особами може здійснюватись тільки на умовах оренди.

Місто Кам'янець-Подільський має централізовану систему водопостачання, джерелом якого є поверхневі води р. Дністер та підземні води силурійського горизонту.

Об’єктом оцінки є земельна ділянка, надана приватному підприємцю Лебедині Олені Миколаївні і призначена для будівництва та обслуговування лазні. Земельна ділянка розташована: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, по вул. Суворова, 19а.

На земельній ділянці розташована будівля загальною площею приміщень 755,00 кв. м., будівельним об’єктом 3342 кв. м. Щільність забудови - 58%. Земельна ділянка, надана приватному підприємцю Лебедині О.М. із земель Кам'янець-Подільської міської ради в оренду згідно договору оренди від 27.04.2004р.

Обстеження земельних ділянок в натурі проведено спеціалістами в травні 2008р.

Загальна площа земельних ділянок складає 582 кв. м. Ділянка має наближену до прямокутної конфігурацію. Рельєф земельної ділянки - рівнинний. Рівень залягання ґрунтових вод більше 3-х м від рівня поверхні. Земельна ділянка межує:

на півночі, заході, півдні із землями загального користування (проїзд, вул. Суворова, вул. Пушкінська);

на сході - із землекористуванням ЖЕК №4.

1.2 Природно-кліматичні умови

1.2.1 Клімат

На території міста і області помірно-континентальний клімат з м'якою зимою та досить теплим вологим літом. Мікроклімат міста формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра і його притоків, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних і реліктових рослин, серед яких більшість лікарські. Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди шириною до 6 кілометрів, висота_, якої досягає 401 м. над рівнем моря. В кінці весни та на початку осені майже щорічно бувають приморозки. Але в холодні весни сніговий покрив може затриматися до третьої декади квітня, у теплі - сніговий покрив може зійти вже у другій половині лютого.

1.2.2 Рельєф

Рельєф міста: височини витягнуті з південного сходу на північний захід. Кам'янець-Подільський лежить у межах широколистяної лісової зони.

Історія розвитку території регіону, її геологічна будова визначили не тільки рельєф, але й корисні копалини, які мають нерудний характер.

В околицях міста є поклади вапняків силурійської системи, які дуже щільні, Ці скритокристалічні, придатні для виготовлення щебеню, бутового каменю, випалювання вапна тощо. З деяких їхніх відмін можна виготовляти облицювальну плитку. Є кар'єри для видобування вапняків неогенової системи, які крім вищеназваних застосувань можуть використовуватися і в цукровій промисловості. На базі Гуменецького родовища рифових вапняків працює АТ "Подільський цемент". У складі рифових порід поширені також вапняки які добре піддаються механічній обробці (розпилювання, обтісування), що дає змогу виготовляти з них стандартні стінові блоки та різноманітні фігурні вироби.

На території Кам'янець-Подільського району відкрито декілька родовищ гіпсу. В районі є поклади піску, який придатний для виготовлення скла.

1.2.3 Рослинність

Мальовничі ліси, галявини, урочища Подільських Медоборів є місцем активного відпочинку туристів. З метою збереження, відтворення і раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення. Територія міста увійшла в Національний природний парк "Подільські Товтри". В межах міста проходить каньйон р. Смотрич, який складений силурійськими відкладами. Товтри і каньйон сьогодні розглядаються як об'єкт світової природної спадщини. В межах міста на схилах каньйону зростає 4 види рідкісних рослин, що занесені до "Списку рідкісних видів Європи", та близько 20 видів - рідкісних в Україні, мешкає 10 видів фауни світового значення. На скелястих берегах каньйону зростають реліктові, ендемічні рослини, які є найціннішим фітогенофондом України та біля 300 видів лікарських, медоносних, декоративних рослин, які є основою для промислової сировини. Своєрідна навколишня природа відтворена і представлена в Кам'янець-Подільському ботанічному саду та міському Еколого-натуралістичному "центрі учнівської молоді (МЕНЦУМ) і в музеї природи та екології НІШ "Подільські Товтри".

В Старому місті зосереджені картинні галереї, музеї, салони-магазини, де можна ознайомитись і придбати вироби народних умільців. Чимало цікавих експонатів можна побачити в Кам'янець-Подільському історичному музеї-заповіднику. Стимулом для відвідування Кам'янеччини є пошук відомостей про своїх предків (генеалогічний туризм) у фондах колишнього губернського архіву.

1.2.4 Ґрунти

Територія господарства, згідно агрогрунтового районування, розташована в межах Кам'янець - Подільського району Західної провінції лісостепової зони південного заходу Східноєвропейської рівнини. Ґрунтовий покрив лісостепової зони складався під впливом тісної взаємодії наступних факторів помірного клімату з нейтральним балансом вологи і періодично промивним водним режимом, наявністю карбонатних лісів суглинкового механічного складу в ґрунтотворних породах, більш або менш розчленованого ерозією рельєфу, частково лісової, частково степової рослинних формацій, інтенсивного впливу господарської діяльності людини.