Курсовая работа: Проблема розуміння специфіки професійної діяльності іміджмейкера

Відомо, що жити своїм розумом завжди не просто. Ще складніше перемагати в собі негативне й світитися людям своїми достоїнствами. Як казав знаменитий модельєр Джанні Версаче: «В усьому світі не знайдеться жодної жінки, у якої не було б жодної привабливої риси».

Уміння знайти в людині позитивні якості, створити довкола нього ауру уваги - усе це має потужний психотерапевтичний вплив. Відчуття здорового інтересу до себе в процесі спілкування збуджує в людини душевний оптимізм. Чим стійкіше його прояв у людині, тим вона більш психічно врівноважена і психологічно впевнена у собі. Тобто створюється та «сталість внутрішнього середовища людини», про яку говориться в книзі І.І. Мечникова «Етюди оптимізму». Про це писав В. Распутін: «Одна справа - безладдя навколо, і зовсім інше - безладдя усередині себе». От чому людинозбереження й особистісне піднесення - це постійні проблеми, які покликаний вирішувати іміджмейкер, що створює особистісно-індивідуальні образи.

Іміджмейкер повинен мати дар антроповіда. Тому що покликаний навчити людей гуманно спілкуватися й поводитися з іншими, самостійно розкривати свій індивідуально-діловий потенціал. Він, як казав Сенека, викладає, не вдаючись до вчительського тону, в нього особлива метода не доводити правила, а залишати їх непомітно в серцях. Іміджмейкер покликаний навчити своїх клієнтів досконало володіти методом, говорячи словами Блеза Паскаля, «подобатися людям».

Успіху в цій роботі доб'ються ті, хто не тільки прагне сам бути чарівним, але може іншим допомогти стати такими [16].

Професія іміджмейкер - це особливий хист, володіння набором яскраво виражених здібностей до спілкування, естетичної уяви, тілесної пластики, мовної чарівності.

Для того щоб бути дизайнером особистості, вибудовувати технологію життєдіяльності, людина повинна мати сильну духовну енергетику, величезний багаж знань і вмінь.

У роботі з майбутніми іміджмейкерами особливе значення приділяється розвитку уяви, системного пізнання особистості клієнта, почуття художнього міри, осмислення свого внутрішнього досвіду, технологічності використання знань і т.д. [8].

Отже, професія іміджмейкера - це складна людинотворча діяльність. Щоб бути іміджмейкером, треба мати великий багаж знань, володіти набором людиноводчих технологій. І завжди пам'ятати, що кожна особистість унікальна, а тому індивідуальний підхід органічно повинен бути «вмонтований» у роботу кожного іміджмейкера.

Людинотворчість породжує величезну різноманітність технологій: технічні, інжинірингові, фінансові, медичні, біологічні і т.д. Серед них пріоритетне значення мають людиноводчі технології. Це система живих реальних впливів, у результаті яких людина як окремо , так і в групах здійснює цільові дії. Якщо сказати конкретніше, то сутність людиноводчих технологій полягає в тому, що за допомогою цих технологій формується моральне й естетичне ставлення людини до себе, до людей, до природи, до духовних і матеріальних цінностей.

Таким чином, іміджмейкеру необхідно вміти працювати з командою, куди входять різні фахівці: психологи, соціологи, модельєри, косметологи, маркетологи. Йому треба використовувати їхні професійні вміння, тобто бути неабияким менеджером - конструктором. Це особлива грань його професійної компетентності. Він повинен бути досить ерудованою людиною, що глибоко поважає всіх фахівців, які працюють із людьми на благо їх особистісного підвищення, створення комфорту в спілкуванні.

2.2 Галузева спеціалізація іміджмейкера

В.Шепель виділяє такі видові спеціалізації:

· Іміджмейкер ділової сфери (бізнес, менеджмент, маркетинг);

· іміджмейкер сімейний;

· іміджмейкер у медичній сфері;

· іміджмейкер в освітній сфері;

· іміджмейкер у дошкільній установі;

· іміджмейкер у військовій сфері;

· іміджмейкер у засобах масової інформації;

· іміджмейкер у політичній діяльності;

· іміджмейкер у театрі й кіно;

· іміджмейкер у шоу-бізнесі;

· іміджмейкер у дипломатичній діяльності;

· іміджмейкер у торгівлі й сервісі;

· іміджмейкер у спортивній сфері;

· іміджмейкер працівників установ культури й мистецтва;

· іміджмейкер держслужби;

· іміджмейкер правосилових органів[16].

Робота над іміджем потрібна абсолютно у всіх сферах життєдіяльності людини, тому спеціалізації іміджмейкерів підрозділяються: на персональну, коли фахівець працює індивідуально із клієнтом, враховуючи особливості характеру, його мети й завдання, типаж, особливості фігури, кольоротип, професійну діяльність і т.д. Потім корпоративну, коли іміджмейкер може займатися не тільки зовнішнім виглядом персоналу й розробкою дресс-коду, а так само в цілому іміджем фірми. І, нарешті, політична, де іміджмейкер крім розробки зовнішнього вигляду відповідає за розробку сценаріїв виступів і веде рекламну кампанію[8].