Курсовая работа: Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів

По даним Міністерства промислової політики, самий великий об’єм відходів утворюється на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, де річні об’єми досягають більше 100 млн. тон. Більшість цих відходів виникає на підприємствах Дніпропетровської, Донецької і Запорізькій областей. Також, виникнення токсичних відходів на підприємствах України в 2004 році склало 62,9 млн. тон. Велика кількість токсичних відходів утворюється в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій і Кіровоградській областях. Загальний об’єм накопичення токсичних відходів на початок 2005 року склав 1,59 млрд. тон (на початок 2004 року - 2,74 млрд. тон).

Одною із самих господарською і природоохоронних проблем залишається проблема побутових відходів. По статистичним даним, об’єм вивозу твердих побутових відходів щорічно збільшується. В 2004 році він досяг 39,13 куб.м , в том числі 24,29 млн. куб.метрів – комунальними організаціями.

На 1 січня 2005 року в сховищах організованого складування і на територіях підприємств держави накопичилось 1,587 млрд. тон токсичних відходів, із них 28,3 млн. тон відноситься до 1-3 класу небезпеки. Більше 90% сумарної кількості токсичних промислових відходів зберігається на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, і Луганської областей. Тверді побутові відходи зберігаються на 3 тис. звалищ і полігонах площа біля 5 тис. га. 5 % від загальної кількості звалищ перевантажені, а 14% не відповідають нормам екологічної безпеки.

Біля 2,5% побутових відходів спалюються в Києві і Дніпропетровське на двох діючих сміттєспалювальних заводах із 4 побудованих в Україні в час СРСР. Сміттєспалювальні заводи із-за застарілих технологій спалювання сміття є джерелом інтенсивного забруднення атмосферного повітря і потребує оновлення технічного обладнання.

В приватному секторі, із-за відсутності системи збору твердих побутових відходів щорічно виникає 3,3 тис. неконтрольованих звалищ, котрі займають територію біля 400 га[4].

Перед Україною постає виклик розвитку нової моделі поводження з побутовими відходами, яка має передбачити:

1) перегляд тарифної політики у сфері поводження з побутовими відходами;

2) встановлення економічно обґрунтованих тарифів;

3) запровадження відповідного місцевого податку та визначення бази його нарахування;

4) удосконалення системи ліцензування діяльності з поводження з твердими побутовими відходами та контролю за здійсненням ліцензованої діяльності впровадження сучасних методів та технологій поводження з побутовими відходами;

посилення антимонопольного регулювання на ринку поводження з побутовими відходами.

Розвиток нової моделі поводження з побутовими відходами передбачає застосування ринкових підходів та запровадження сучасних методів і технологій поводження з побутовими відходами на основі впровадження системи роздільного збирання побутових відходів, їх сортування, спалювання та захоронення.

Рисунок 1.1—Нова модель поводження з побутовими відходами

Рисунок 1.2—Аналіз державної підтримки функціонування та розвитку сфери поводження з твердими відходами

Щорічні обсяги вивезення комунальними службами твердих побутових відходів перевищують 50 млн. куб.м, з яких лише 3% проходять промислову переробку, а решта захоронюється на території 4,5 тис. сміттєзвалищ та полігонів.

Потужності значної кількості полігонів та звалищ вже вичерпали свій ресурс, майже на всіх відсутні системи утилізації фільтрату, що збільшує техногенну небезпеку цих об’єктів. Незадовільною є виконання робіт по рекультивації сміттєзвалищ, відповідними роботами охоплено лише 20% з тих, що потребують рекультивації. Через відсутність налагодженої системи збору побутових відходів у приватному секторі щорічно з’являються близько 3,3 тис. несанкціонованих звалищ.

Державна фінансова підтримка сфери поводження з побутовими відходами не спроможна забезпечити умови для ефективного розвитку галузі. Недосконалість тарифної політики, недостатність та нерегулярність бюджетної підтримки, діюча система компенсації збитковості тарифів та фінансова неефективність механізму штрафних санкцій за порушення правил благоустрою та поводження з побутовими відходами не створюють сприятливих умов для підвищення ефективності функціонування підприємств галузі, залучення інвестицій та розвитку конкурентного середовища.

Реформування житлово-комунального господарства в сфері поводження з побутовими відходами не призвело до вагомих позитивних зрушень. За ці роки загальна кількість і площа полігонів і звалищ побутових відходів зросла більш ніж на 50%. До позитивних факторів можна віднести призупинення зростання частки перевантажених сміттєзвалищ, але значно збільшилася (на 11%) питома вага звалищ, що не відповідають нормам екологічної безпеки. Незадовільною залишається реалізація заходів по санації та рекультивації існуючих звалищ (питома вага звалищ, що потребують рекультивації зросла на 4%), великою проблемою залишається виникнення несанкціонованих сміттєзвалищ.

Незадовільною є реалізація заходів розвитку конкурентного середовища у сфері поводження з побутовими відходами. При відносно незначному зростанні загальної кількості підприємств галузі їх розподіл за формою власності майже не змінився – частка підприємств комунальної форми власності знизилася всього на 0,6%.

До позитивних результатів реформування слід віднести зростання на 4,2% парку спеціальної автомобільної техніки та його оновлення – рівень зношеності парку сміттєвозів знизився на 2,6%.

Основні проблемні питання, що потребують врегулювання:

1) тільки 70% населення України охоплено послугами з вивезення побутових відходів (в тому числі лише 30% сільського населення), що сприяє щорічному утворенню 16 тис. несанкціонованих звалищ (площею 1,1 тис.га) та перетворює країну у «смітник»

2) потужності значної кількості існуючих полігонів вже вичерпали свій ресурс: 5% світтєзвалищ перевантажені, 25% не відповідають нормам екологічної безпеки, понад 10% сміттєзвалищ потребує рекультивації.

3) Незадовільним є стан справ по догляду і моніторингу недіючих (закритих) полігонів, кількість яких становить 242 од., загальною площою понад 300 га

На всіх полігонах практично відсутні системи утилізації фільтрату, що значно збільшує їх техногенну небезпеку.

4) Відсутні вільні території під нові полігони – існує потреба у будівництві 580-ти нових полігонів, що потребує врегулювання питань вилучення земельних ділянок і майна з підстав суспільної необхідності.

5) 97% побутових відходів захоронюються, і лише 3% з них утилізуються на двох сміттєспалювальних заводах у Києві та Дніпропетровську, обладнання яких застаріле і негативно впливає на екологію.