Курсовая работа: Проблеми сучасної регіональної політики України

0,838

0,847

0,861

0,854

По групі продуктів рослинного походження протягом 1990-2000 рр. існував незначний зв'язок між виробництвом і споживанням хлібопродуктів. Між тим по картоплі й олії він був значним - близько 0,8. По цукру - до 1996 р. мав тісний зв'язок, а починаючи із 1997 р. - тенденцію до зменшення. Фактори, унаслідок яких сформувалося в сучасних умовах таке становище, безумовно, заслуговують на увагу. Один із них доволі очевидний: відсутнє масштабне переміщення продуктів харчування між регіонами. І якщо, наприклад, у молоко продуктовому підкомплексі відносно цільномолочної продукції таке становище слід вважати природним, то відносно багатьох інших виробів з молока, особливо вершкового масла та сирів необхідне пояснення. Одне з них зводиться до наступного. Одна з особливостей сучасного стану виробництва продукції тваринництва полягає в тому, що все більшу питому вагу в ньому займають особисті підсобні господарства населення. Наприклад, 2002 р. в цілому по Україні виробництво молока в особистих підсобних господарствах (ОПГ) населення перевищило 70 % загальної кількості. У ряді областей цей показник значно вищий. Так, у Закарпатській, Івано-Франківській областях в ОПГ населення вироблено більше 88 % молока. Між тим товарність молока, виробленого особистими господарствами, невисока. Тому показники споживання молока і молочних продуктів у сільській місцевості з розрахунку на душу населення значно виші. Про це свідчить і ситуація, яка склалася у Львівській області наприкінці 90-х років. У цій області, за даними бюджетних обстежень, сільські жителі при дуже скромному рівні доходів споживали більше 500 кг молокопродуктів. Це набагато більше середнього рівня споживання по області, який на той час складав 283 кг. Аналогічною ситуація є і для інших продуктів харчування тваринного походження. Між тим організація закупівлі у населення дозволяла б вирішити дві проблеми:

1) підвищити товарність і збільшити грошові доходи населення;

2) збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.

Одночасно створювалася б сировинна база для переробної промисловості, що,у свою чергу, значно пожвавило б ринок сільськогосподарської продукції в Україні, створило матеріальну основу під переміщення її з одних регіонів в інші. Такий досвід має Кун'янський МКК (Харківська область), ВАТ „Галактон" (Київська область) та ін [9, с.496].

4. Державні регіональні прогнози і програми

Базою прогнозування соціально-економічного розвитку регіону є система кількісних показників, що ґрунтується на державних соціальних стандартах і нормативах забезпеченості населення. Основні фактори, що обумовлюють процес розробки прогнозів соціально-економічного розвитку регіону:

—соціально-демографічний стан;

—природно-кліматичні умови;

—національно-етнічні особливості території;

—рівень розвитку соціальної інфраструктури у міських та сільських поселеннях;

—потенційні можливості місцевих інвесторів;

—кількісні характеристик