Курсовая работа: Проектування радіолокаційного координатора

Ω = (3600 град/с) – швидкість обертання антенного блоку;

Визначимо час огляду:

(град) – сектор огляду;

(град) – крок огляду;

Визначимо час опромінення об’єкта:

4. Енергетичний баланс системи

4.1. Визначаємо площу розкриву антени:

l1=l2=da

Рис.4.1. Розміри розкриву антени

4.2 Визначаємо середню потужність випромінювання з основного рівняння радіолокації:

(м2) – площа розкриву антени;

(м2) – ефективна площа розсіювання об’єкта;

(м) – максимальна віддаль до об’єкту;

(мм) – робоча довжина хвилі;

- коефіцієнт шуму магнетрону;

(Дж/ТоС) – стала Больцмана;

ТоС – абсолютна температура середовища;

Коефіцієнт розрізнення представляє собою потрібне відношення енергії сигналу до спектральної густини шуму на вході приймача.

[1]

аі – погіршення відношення сигнал/шум по енергії в і-тому елементі системи.

N – число елементів системи.

q – Результуюче відношення сигнал/шум до енергії сигналу на вході приймача.

Значення відношення сигнал/шум вибираємо із рис.1. Він залежить від показників виявлення, вказаних у ТЗ(ймовірності правильного виявлення Рпо і хибної тривоги Рлт):

Рис.4.2.1. Робочі характеристики приймача при виявленні сигналу з невідомою початковою фазою і повільно флуктуючою амплітудою.

Отже

Висновок:

Дана система самонаведення ракети складна і передбачає розробку основних вузлів головки в декілька етапів, Крім того, головка самонаведення повинна працювати в трьох режимах:

1-слідкування за радіоміткою, яка створюється в результаті опромінювання обєкта наземною радіолокаційною станцією,або бортовою станцією.

2- при наближенні до цілі на відстань 10км головка самонаведення сама починає опромінювати ціль і слідкувати за нею.