Коммуникации и связь / Курсовая работа: Проектування радіомовного приймача діапазону КВ–1

Курсовая работа: Проектування радіомовного приймача діапазону КВ–1

Вступ

Радіоприймальний пристрій складається із прийомної антени, радіоприймача й кінцевого пристрою, призначеного для відтворення сигналів.

Для усунення недоліків приймачів прямого посилення була запропонована схема приймача з перетворенням частоти. При цьому основне посилення сигналу здійснюється на проміжній частоті. Підсилювач проміжної частоти забезпечує високу вибірковість по сусідньому каналу. Перебудова по діапазону здійснюється за рахунок простих систем перебудови частоти гетеродину й частоти настроювання вхідного ланцюга. У цьому випадку частотно – вибіркові ланцюги, включені до перетворювача частоти, здійснюють вибірковість по дзеркальному каналу

Усі супергетеродинні приймачі складаються із трьох основних частин: лінійного тракту, демодулятора й пристроїв регулювань (керування). Лінійний тракт однаковий для приймачів різних типів. Він складається із вхідного ланцюга (ОЦ), підсилювача радіочастоти (ПРЧ), змішувача (З) і гетеродину (Г) перетворювача частоти, а також підсилювача проміжної частоти (ППЧ).

Гідності:

- поліпшується вибірковість по сусідньому каналу;

- спрощується перебудова частоти приймача;

- при перебудові не змінюються основні характеристики приймача;

- висока чутливість супергетеродинних приймачів обумовлена високим коефіцієнтом передачі амплітудного детектора, пов'язана з тим, що амплітудний детектор працює в режимідетектирования сильних сигналів.

Недоліком супергетеродинних приймачів є наявність побічних каналів приймання.

1. Основна частина

1.1 Радіохвилі. Їх відкриття

Відкриття радіохвиль дало людству масу можливостей. Серед них: радіо, телебачення, радари, радіотелескопи й бездротові засоби зв'язку. Усе це полегшує нам життя. За допомогою радіо люди завжди можуть попросити допомоги в рятувальників, кораблі й літаки подати сигнал нещастя, і можна довідатися, події відбуваються у світі.

Гіпотезу про існування радіохвиль висунув англійський учений Джеймс Максвелл на підставі вивчення робіт Фарадея по електриці. Для висування гіпотези про можливість виникнення електромагнітних хвиль Максвелл спирався на відкриття індукційного струму Фарадеєм. Максвелл пояснив появу індукційного струму виникненням вихрового електричного поля при будь-якій зміні магнітного поля. Далі він допустив, що електричне поле має такі ж властивості: при будь-якій зміні електричного поля в навколишньому просторі виникає вихрове електричне поле.

Рисунок 1 – Схема радіохвилі

Процес взаємного породження магнітного й електричного поля повинен безупинно тривати й захоплювати усі нові й нові області в навколишньому просторі. Процес взаємного опородження електричних і магнітних полів відбувається у взаємно перпендикулярних площинах. Електричні й магнітні поля можуть існувати в речовині й у вакуумі, і можуть поширюватися у вакуумі. Умовою виникнення електромагнітних хвиль є прискорений рух електричних зарядів. Так, зміна магнітного поля відбувається при зміні струму в провіднику, а зміна струму відбувається при зміні швидкості зарядів. Отже, електромагнітні хвилі повинні виникати при прискореному русі електромагнітних зарядів.

??? ?? ????????? ???????????????? ????? ????????? ?????? ???????? ???????? ?????. ??? ????? ?????? ?????????????? ??????????????? ???????? ????????? (³??????).

Рисунок 2 – Схема найпростішого іскрового розрядника

Зробив цей досвід Герців в 1888 г. Полягав вібратор із двох стрижнів, розділених іскровим проміжком. Експериментував Герців із хвилями частотою 100000000 Гц. Обчисливши власну частоту електромагнітних коливань вібратора, Герц зміг визначити швидкість електромагнітної хвилі по формулі υ=λν.Вона виявилася приблизно дорівнює швидкості світла: з=300000 км/с. Досвід Герца блискуче підтвердили пророкування Максвелла. Для порушення коливань вібратор підключався до індуктора. Коли напруга на іскровому проміжку досягало пробивного значення, виникла іскра, яка закорочувала обидві половинки вібратора. У результаті виникали вільні загасаючі коливання, які тривали доти, поки іскра не гаснула. А для того щоб виникаючий при коливаннях високочастотний струм не відгалужувався в обмотки індуктора, між вібратором і індуктором включалися дроселі (котушки з великою індуктивністю). Після загасання іскри вібратор знову заряджався від індуктора, і весь процес повторювався знову. Таким чином, вібратор Герца збуджував ряд цугів слабко загасаючих хвиль.

? ??? ??? ??? ???????? ??????????????? ?????? ????? ?????? ? ???????. ???? ?????? I ???? ???????????? (????????) ? ???????? ????????? ? ?????????? ? ???? ?? ???? ??????. ??????? U ? ???????? ????????? ???? ?????, ?? ?????? ? ????????. ??????? ????? ???? ?????????? ?.?. ????????? ? 1894 ?. ?.?. ??????? ??????? ???????? ???????????? ????? ? ????????. ????? ?????????? ????? ??? ??????? ??????????? ?????.

Рисунок 3 – Зображення стоячих хвиль струму і напруги

Електромагнітні хвилі залежно від довжини хвилі (або частоти коливань ) розділені умовно на наступні основні діапазони: радіохвилі, інфрачервоні хвилі, рентгенівські промені, видимий спектр, ультрафіолетові хвилі й гама - промені. Такий поділ електромагнітних хвиль засноване на відмінності їх властивостей при випромінюванні, поширенні й взаємодії з речовиною.