Курсовая работа: Проектування та експлуатація Семиренківського газоконденсатного родовища

Вступ

Семиренківське газоконденсатне родовище знаходиться на території Шишацького району Полтавської області. Поблизу розташовані Західно-Солохівське, Кошовійське, Перевозівське, Кавердинське газоконденсатні родовища.

Бурові роботи на Семиреньківській площі розпочато у 1974 р. будівництвом свердловини 1. Родовище відкрито у 1990 році пошуковою свердловиною 2. У процесі випробування відкладів візейського ярусу нижнього карбону з інтервалу 5505-5600 м отримані промислові припливи газу. До державного балансу родовище включене в 1990 році.

В 1974 – 2000 рр. пробурено ще шість свердловин (1, 3, 4, 6, 9 – пошукові і 51-експлуатаційна), якими розкрито розріз від четвертинних до нижньокам’яновугільних відкладів. Продуктивними виявилися лише свердловини 4, 9, 51 з яких одержано промислові припливи газу з горизонтів верхньовізейського підярусу (В-16, В-17, В-19).

В дослідно-промислову розробку (ДПР) родовище введено в 1997 р. згідно із проектним документом , затвердженим АТ “Укргазпром” (протокол № 25/95 від 28.10.95 р.) терміном на 5 років (1998-2002 рр.). У зв’язку з відсутністю фінансування реалізація проекту ДПР здійснювалася сповільненими темпами. За період від 1990 до 2001 року проекти розвідки і дослідно-промислової розробки реалізовані не в повному обсязі. Згідно із проектом розвідки в межах продуктивної частини площі родовища пробурені свердловини 2, 4, 9, інші 1, 3, 6 виявилися законтурними і ліквідовані. Згідно із проектом ДПР введено в експлуатацію три свердловини (2, 4 , 51) та пробурено одну ( 51 ) при запланованих чотирьох.

За результатами сейсморозвідувальних робіт, буріння та випробування свердловин, вивчення геологічного розрізу геофізичними методами у 2003 році побудована геологічна модель родовища і підраховані загальні та видобувні запаси газу і конденсату.

До основних вимог, що ставляться до організації збору та підготовки продукції свердловин, відносять: а) автоматизоване вимірювання кількості нафти, газу і води по кожній свердловині; б) забезпечення герметизованого збору на всьому шляхові руху – від свердловини до магістрального нафтопроводу; в) доведення нафти, газу і пластової води на технологічних устаткуваннях до норм товарної продукції, її автоматичний облік та передача товаротранспортним організаціям; г) забезпечення високих економічних показників за капітальними витратами, зниження металоємності та експлуатаційних витрат; д) можливість уведення в експлуатацію частини родовища з повною утилізацією нафтового газу до закінчення будівництва всього комплексу споруджень; є) надійність експлуатації технологічних устаткувань та можливість їх автоматизації; є) виготовлення основних вузлів та устаткування системи збору в блоковому виконанні з повною автоматизацією технологічного процесу.

Нафта, газ і вода від гирла свердловин, розташованих на площі родовища, направляються викидними лініями в систему збору і транспортування. Під системою збору і транспортування розуміють комплекс устаткування та розгалужену мережу трубопроводів, прокладених на площі родовища (над землею або під землею, над водою чи під водою) і призначених для збору продукції свердловин і доставки її до центрального пункту підготовки нафти. З пунктів підготовки нафта спрямовується до нафтопереробного заводу, а газ – до газопереробного або безпосередньо споживачам. Пластова вода, що видобута разом із нафтою, направляється до очисних споруд і далі до нагнітальних свердловин.

Залежно від конкретних умов системи збору і транспорту повинні забезпечувати: збір і вимірювання продукції свердловин; відділення (сепарацію)нафти від газу; відділення від нафти води й механічних домішок; транспортування нафти від збірних та вимірних установок до промислових резервуарних пунктів; зневоднювання нафти, її знесолення і стабілізація, тобто вилучення легких вуглеводнів; видалення з газу непотрібних домішок; облік видобутих нафти й газу та передача їх транспортним організаціям.

Система збору і підготовки нафти, газу та води класифікується: за кількістю свердловин, що обслуговуються первинними нафтозбірними установками; за наявністю чи відсутністю герметизації (закриті і відкриті); за характером руху продукції по збірних трубопроводах; за характером промислових технологічних процесів.

1. Геологічна частина

1.1 Коротка геолого-промислова характеристика родовища

В адміністративному відношенні Семиреньківське газоконденсатне родовище розташоване на території Шишацького району Полтавської області, в 15 км на північ від райцентру м. Шишаки і в 50 км на північний захід від м. Полтава (рис. 1.1).

Найближчими населеними пунктами району робіт є села: Семиреньки, Малий Перевоз, Великі Сорочинці, Маначиновка, Вертелецьке. Безпосередньо на території родовища розташоване село Ковалівка .

Поблизу від Семиреньківського родовища розташовані такі відомі родовища, як Зах.Солохівське, Кавердинське, Кошевойське газоконденсатні та Радченківське газонафтове.

Родовище розташоване в районі з розвиненою нафтогазовидобувною галуззю промисловості, облаштоване УКПГ та трубопровідною системою. В 12 км на південь проходить магістральний газопровід Шебелинка-Київ, а в 15 км на схід – газопровід Єлець-Кременчук-Кривий Ріг.

В геоморфологічному відношенні родовище розміщене в Придніпровській низовині в долині р. Псьол, лівої притоки р. Дніпро.

Клімат району помірно-континентальний з середньорічною температурою +7,2 ºС.

В економічному відношенні район сільськогосподарський. Основний вид заняття населення – землеробство і тваринництво. Незначна частина населення зайнята в переробній промисловості.

Корисними копалинами район не багатий. Крім відкритих покладів вуглеводнів корисні копалини представлені будівельними пісками і глинами. В долині р. Псьол ведеться видобуток торфу.

Водозабезпечення бурових робіт здійснюється за рахунок вод бучацького водоносного горизонту. Через район робіт проходять електролінії достатньої потужності, що дозволяє використовувати електроенергію для роботи на промислі.

Характеристика геологічної будови

Рис. 1.2 Геологічний розріз Семиренківського ГКР

В геологічній будові осадового комплексу відкладів Семиреньківського родовища приймають участь утворення палеозойської, мезозойської та кайнозойської ератем, загальною товщиною до 8,5 км.

Свердловинами пошукового та експлуатаційного буріння із палеозойських відкладів розкриті кам’яновугільні та пермські, з мезозойських – тріасові, юрські, крейдяні, а також типовий для даної частини западини комплекс кайнозойських відкладів.

Кам'яновугільна система (С)

Відклади кам'яновугільної системи мають широке розповсюдження на даній території та представлені нижнім, середнім та верхнім відділами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--