Курсовая работа: Проектування цифрової системи комутації EWSD
1.5.2 Пропорційно ємності АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,
Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 - Матриця міжстанційних зв’язків
|
Звідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |  |
| АТСДК-3 | - | 59,58 | 67,41 | 145,02 | 272,01 |
| АТСК-4 | 66,01 | - | 66,78 | 143,66 | 276,45 |
| АТСЕ-5 | 71,31 | 63,81 | - | 155,33 | 290,45 |
| АТСЕ-6,7 | 147,79 | 132,14 | 149,53 | - | 429,46 |
 | 285,11 | 255,53 | 283,72 | 444,01 | 1268,37 |
1.5.3 Пропорційно умовних вихідних навантажень АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,
ni-j – коефіцієнт, що характеризує телефонне тяжіння абонентів i-ої АТС до абонентів j-ої АТС (рис. 1.3).
Значення коефіцієнтів телефонного тяжіння істотно залежать від відстані між абонентами, тобто АТС. Відстані між АТС (км) для даного варіанту мережі представлені в таблиці 1.11:
Таблиця 1.11 - Відстані між АТС (км)
| АТС | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |
| АТСДК-3 | 0 | 10 | 12 | 11 |
| АТСК-4 | 10 | 0 | 8 | 5 |
| АТСЕ-5 | 12 | 8 | 0 | 3 |
| АТСЕ-6,7 | 11 | 5 | 3 | 0 |
Рис.1.3 – Залежність коефіцієнтів тяжіння ni-j від відстані
Згідно графіку, знайдемо коефіцієнти тяжіння, відповідно заданим відстаням між АТС, таблиця 1.12.
Таблиця 1.12 - Коефіцієнти тяжіння між АТС мережі
| АТС | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |
| АТСДК-3 | 1,00 | 0,45 | 0,4 | 0,42 |
| АТСК-4 | 0,45 | 1,00 | 0,50 | 0,60 |
| АТСЕ-5 | 0,40 | 0,50 | 1,00 | 0,70 |
| АТСЕ-6,7 | 0,42 | 0,60 | 0,70 | 1,00 |
Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.13.
Таблиця 1.13 - Матриця міжстанційних зв’язків
|
Звідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |  |
| АТСДК-3 | - | 59,31 | 54,11 | 84,78 | 198,2 |
| АТСК-4 | 47,31 | - | 57,25 | 105,74 | 210,3 |
| АТСЕ-5 | 41,26 | 54,48 | - | 128,64 | 224,38 |
| АТСЕ-6,7 | 66,98 | 108,72 | 142,63 | - | 318,33 |
 | 155,55 | 222,51 | 253,99 | 319,16 | 951,21 |
Якщо розрахунки виконані вірно, то повинна виконуватись рівність для всіх трьох методів:
Після цього складається, на підставі таблиць 1.10,1.11, 1.14 таблиця наступним чином: з трьох таблиць для кожного елемента таблиці обирається найбільше значення.
Таблиця 1.14 - Матриця міжстанційних зв’язків
|
Звідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 | ВСС | АМТС | |
| АТСДК-3 | - | 75,47 | 79,3 | 145,02 | 15,09 | 34 | 348,88 |
| АТСК-4 | 75,81 | - | 80,96 | 143,66 | 14,85 | 30,4 | 345,68 |
| АТСЕ-5 | 80,80 | 82,12 | - | 155,33 | 17,1 | 34,4 | 369,75 |
| АТСЕ-6,7 | 147,79 | 141,52 | 149,53 | - | 38,73 | 74 | 551,57 |
| АМТС | 28,56 | 25,5 | 28,9 | 62,16 | - | - | 145,12 |
| 332,96 | 324,61 | 338,69 | 506,17 | 85,77 | 17,28 | 1761 |
Після цього складається, на підставі таблиці 1.15 матриця розрахункових значень телефонних навантажень, яка дозволяє провести облік коливань навантаження і гарантувати якість обслуговування абонентів. Розрахунок виконується по формулі: Yp = Y + 0,6742ÖY. Результати розрахунків занести в таблицю 1.15.
Таблиця 1.15 - Матриця реальних розрахункових телефонних навантажень
|
К-во Просмотров: 468
Бесплатно скачать Курсовая работа: Проектування цифрової системи комутації EWSD
|