Курсовая работа: Проектування водопостачання та каналізації
У нашій країні кількість нових будівель постійно зростає. Разом з цим збільшується й кількість нових водопостачальних та каналізаційних систем. І саме від них у більшій мірі залежить якість та комфортабельність споруд. Адже життєдіяльні процеси людини не можуть існувати нормально без комплексу санітарно-технічних приладів.
Здоров’я людей теж дуже сильно залежить від систем водопостачання. Чим краще працюватимуть ці системи, тим якіснішу та чистішу воду споживатиме людина. Не треба забувати про те, що саме вода є основою всього живого на нашій планеті. Буде вода – буде й життя. Крім того вода використовується як теплоносій у системах опалення, вона потрібна у сільському господарстві та при гасінні пожеж. Система водопостачання – це комплекс споруд призначений для забезпечення водою споживачів у необхідній кількості. Кожен з цих компонентів, певною мірою, забезпечує якісну роботу всієї системи.
Від санітарно-технічного обладнання може навіть залежати статус нашої країни серед інших країн світу. Нажаль зараз Україна має багато невирішених проблем водопостачання населення. Серед яких найбільш негативною є забруднення основних джерел, що обумовлено незадовільною діяльністю водогосподарства. Дуже багато очисних споруд не має вдосконаленого та високоефективного обладнання, без якого не завжди можна в повній мірі забезпечити якісну очистку води. Мало грошей держава виділяє на заміну старих трубопроводів новими, що приводить до проривів труб та втрати води.
Тому, щоб щось змінити зараз потрібні кращі спеціалісти, які зможуть знайти нові ідеї вирішення багатьох проблем. Крім цього необхідно намагатися як можна менше забруднювати наші джерела водопостачання, вводити прогресивне обладнання, збільшити витрати на санітарно-технічні системи, співпрацювати з іншими країнами, що стосується цього питання. І тоді наша країна почне розвиватися набагато швидше та впевненіше.
1. Водопостачання
1.1 Улаштування дворової мережі водопроводу
Джерелом водопостачання проектованого об’єкту є кільцева існуюча централізована мережа водопостачання, що гарантує значно більшу надійність водопостачання і безперебійну подачу води споживачам. Зовнішня водопровідна мережа призначена для подачі води питної якості безпосередньо до місць її споживання.
При прокладанні зовнішніх водопровідних мереж необхідно враховувати планування і забудову об'єктів водопостачання, геологічні і гідравлічні умови - рельєф місцевості, глибину промерзання ґрунту, наявність інших інженерних мереж тощо.
Система водопроводу - об'єднана господарського – питна – протипожежна, задовольняє потреби всіх водоспоживачів. Дворова мережа водопроводу проходить на 5 м від проектованого будинку.
Глибина закладання водопроводу залежіть від глибини промерзання ґрунту, температури води в трубах, режиму її подачі, матеріалу труб тощо. Трубопровід повинен знаходитись на 0,5 м нижче розрахункової глибини промерзання ґрунту.
Глибини закладання труб Нзакл м, до низу труби визначається за формулою
НВ1 закл =hпр + 0,5 (1)
де hпр – глибина промерзання ґрунту, м.
HВ1 закл = 1,30+ 0,5 = 1,80 м
Проектована вулична мережа виконана із чавунних напірних труб діаметром 150 ГОСТ 9583 – 75* з розтрубним з'єднанням із стиками на конопляній сталці з азбестоцементним замком.
У точці підключення дворового введення до існуючої водопровідної мережі передбачена установка колодязя ВК – 2 із запірною арматурою і пожежним гідрантом, який встановлюється на пожежній підставці (через
кожні 150 м) для зовнішнього пожежогасіння. Водопровідні колодязі ВК – 1 та ВК – 2 прийняті зі збірних залізобетонних кілець діаметром 1500 мм. Дворова мережа прокладається згідно рельєфу місцевості з ухилом 0,003 – 0,005 достатнім для спуску води під час ремонту.
1.2 Улаштування системи внутрішнього холодного водопроводу
Вибір системи та схеми внутрішнього водопроводу визначається залежно від призначення будинку, технологічних і санітарно-гігієнічних вимог, режиму водопостачання. У проекті системи внутрішнього водопроводу запроектована господарсько-питна (висота будинку до 12 поверхів).
Вода повинна задовольняти вимогам ГОСТ 2874 – 82* на питну воду.
Схема холодного водопроводу будинку прийнята тупикова з нижніми розведенням по підвалу. Магістральний трубопровід проектуємо у підвалі на висоті 0,8 м від стелі.
Внутрішній водопровід будинку складається з наступних елементів: уведення водопроводу, водомірного вузла, магістральних трубопроводів, розподільчих трубопроводів та стояків. Проектуємо один ввід водопроводу. На мережі водопостачання встановлюється наступна арматура: водорозбірна та запірно-регулююча.
У запроектованій системі водопостачання застосовується водорозбірна арматура, встановлена у санітарних приладів, і запірна, встановлена: на вводі, біля основи стояків, на відгалужені від магістральної лінії водопроводу, на відгалуженнях у кожну квартиру, на підведеннях до змивних бачків унітазів, перед зовнішніми поливними кранами.
Для поливу зелених насаджень і території навколо будинку передбачаємо водопровід, який приєднується до мережі внутрішнього водопроводу. У житлових будинках поливний водопровід об’єднують з господарсько-питним і встановлюють поливальні крани діаметром 20 мм через кожні 60 – 70 м по периметру будинку. Їх проектують у нішах зовнішніх стін будинку на висоті 0,3м від поверхні вимощення.
Система водопостачання запроектована із полівінілхлоридних труб (ПВХ) діаметром 21,3*3,72 48,25*5.06 мм, з'єднання - клейове.
1.3 Гідравлічний розрахунок внутрішнього холодного водопроводу
Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб, швидкостей руху води та загальних втрат напору в трубах при пропуску розрахункових витрат води.
Внутрішні господарсько-питні водопроводи розраховуються на пропускання максимальних секундних витрат води на кожній ділянці мережі. Характеристику споживачів проектованої будівлі приводимо в таблиці 1, основні відомості про встановлені прилади – у таблиці 2.
Порядок розрахунку
1. На аксонометричній схемі обираємо розрахунковий напрямок від вводу до найбільш віддаленої і найвище розташованої водорозбірної точки (диктуючий пристрій).
2. По розрахунковому напрямку нумеруємо вузлові точки, які становимо в місцях розбору води. Нумерацію починаємо від самого віддаленого приладу, йдучи проти руху води до водомірного вузла.
3. На плані поверху та підвалу вимірюємо горизонтальні відстані між точками і проставляємо їх на схемі. Відстані по вертикалі визначаються шляхом виконання різниці відміток між трубами.
4. Визначаємо ймовірність дії приладів Рс у системі холодного водопроводу за формулою
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--