- переведення на роботу на посаді судді до іншого суду;

- грубого порушення суддею посадових обов’язків;

- у випадку відмови судді займати адміністративну посаду.

За наявності зазначених причин Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду) не пізніше 15 днів з дати їх виникнення надсилає відповідні матеріали про звільнення судді з адміністративної посади на розгляд Ради суддів України (ради суддів спеціалізованого суду).

Подання про звільнення судді з адміністративної посади вносить Президентові України Голова Верховного Суду України за рекомендацією Ради суддів України ( щодо спеціалізованизх судів – голова вищого спеціалізованого суду за рекомендації відповідної ради суддів) або Вища рада юстиції.

Порушення Вищою радою юстиції питання про звільнення судді з адміністративної посади здійснюється шляхом ухвалення відповідного рішення зазначеною Радою та внесення на його підставі Президентові України подання Вищої Ради юстиції про звільнення судді з адміністративної посади.

Подання, пропозиції про звільнення з адміністартивної посади Головою Верховного Суду України (головою вищого спеціалізованого суду) вноситься Президентові України не пізніше 7 днів з дати прийняття відповідного рішення Радою суддів України (радою суддів спеціалізованого суду) і розглядається у порядку, визначеному у вказаному вище Положенні.

У відповідності до ст.ст. 21, 130, 132 Закону України “Про судоустрій України” структуру місцевого суду складають голова суду, заступник голови суду, судді, апарат суду та служба судових розпорядників.

Однією із головних складових організації діяльності місцевих судів є раціональне адміністративне керівництво їх діяльністю.

2. Повноваження голови місцевого суду

Повноваження голови місцевого суду передбачені в ст.24 Закону “Про судоустрій України” у відповідності до якої голова:

1)здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 2) визначає обсяг обов’язків заступника (заступників) голови суду; 3) на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; 4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

5) здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;

6) організовує ведення судової статистики;

7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; 8) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; 9) здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду бере участь у організації діяльності суду відповідно до визначених головою суду обов’язків. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду.

Такі повноваження голови місцевого суду, як прийом відвідувачів у суді, розгляд звернень громадян та організацій, здійснення процесуальних дій та організаційних заходів з метою забезпечення розгляду справи, контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, здійснення заходів щодо забезпечення складу народних засідателів та деякі інші, обумовлені судоустрійними та судочинними аспектами певної галузі права.

Разом з тим, є й інша група повноважень, яка відноситься безпосередньо до організації роботи місцевого суду, серед яких – підбір кадрів, які мають необхідні, схильні до суддівської роботи здібності, якості і знання; службове навантаження; матеріально-технічне та інформаційне забезпечення судів; планування роботи; раціональний розподіл праці, створення її належних умов та підтримання організаційного порядку, здорової психологічної атмосфери у колективі тощо.

Розподіл праці у колективі державного органу, установи вимагає відокремлення різних видів діяльності, при якому кожний з працівників виконує певну окрему, суворо визначену частину праці обсягу загальної роботи.

Необхідність функціонального розподілу праці знаходить своє відображення у організаційній структурі управління. Визначити коло обов’язків кожного працівника необхідно для того, щоб він їх знав, виконував та відповідав за їх виконання.

3. Функціональний розподіл праці

Під функціональним розподілом праці у суді розуміється чітке визначення і розмежування завдань та функцій між його структурними підрозділами та функціональних обов’язків працівників суду. В свою чергу функціональні обов’язки – це повноваження, передбачені законом, трудовим договором, які обумовлені посадою або виконуваною роботою.

Під функціональними обов’язками судді розуміють можливість вчиняти різні процесуальні дії та здійснювати організаційні заходи, спрямовані на забезпечення розгляду справи. Вид та міра функціональних повноважень судді визначається функцією судової влади та встановлюються процесуальним законодавством. Результатом реалізації суддею своїх фукнціональних повноважень є ухвалення відповідного рішення, яке має владний характер.

Що стосується суддів, то враховуючи їх специфічний статус як носіїв судової влади, їх повноваження згідно з законодавством поділяються на :

1) професійні;

2) функціональні та

3) процесуальні.

Професійні обов’язки суддів обумовлені їх статусом. До них належать: обов’язок дотримувати Конституції та законів України при здійсненні правосуддя; забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків та інші обов’язкі, закріплені у статтях 5 і 6 Закону України “Про статус суддів”.

Функціональні обов’зки суддів містяться у Законі України “Про судоустрій”. Вони в свою чергу поділяються на : 1)судові; 2) організаційно-розпорядчі; 3) аналітичні; 4) методичні та 5) контрольні.

Так, суддя місцевого суду відповідно до ст. 23 Закону України “Про судоустрій” здійснює :