Курсовая работа: Профілактика та корекція поведінки підлітків
Вступ
Актуальність теми. Дестабілізація економіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнування старої системи цінностей і стереотипів, що регулювали відносини особистості з суспільством, – все це хворобливо переживається населенням, відображаючись на його соціальному самопочутті. Соціальні кризові процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, негативно впливають на психологію людей, породжує тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Важкий економічний стан країни привів наше суспільство до серйозних труднощів і внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності і різноманіття форм аморальних вчинків, злочинності і інших видів відхилень поведінки. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляються в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм і ін.). У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність. Різко зросла злочинність серед молоді.
Професійний інтерес педагогів до різних видів і рівнів змін особистості дитини та її особливостей дуже високий. Про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі поведінки. У нашій країні вже накопичений чималий досвід по корекції і профілактиці девіантної поведінки. За останні роки було виконано психологами і педагогами ряд досліджень по вивченню, діагностиці і попередженню педагогічної занедбаності і правопорушень дітей.
Предметом дослідження виступає процес профілактики та корекції поведінки молодших школярів.
Об’єктом дослідження є особливості профілактики та корекції поведінки молодших школярів.
Мета дослідження – виявити характерні особливості відхилень поведінки молодших школярів та розробити систему профілактичних та корекційних дій поведінки молодших школярів.
Завдання:
1. Вивчення теоретичного та методичного матеріалу з проблеми профілактики та корекції поведінки молодших школярів;
2. Визначення і вивчення особливостей поведінки молодших школярів, що потребує корекції;
3. Дослідження стану проблеми, виявлення рівня розвиненості ціннісного ставлення дітей молодшого шкільного віку;
4. Розроблення методики ефективної профілактики та корекції поведінки молодших школярів.
Гіпотеза дослідження . Профілактика та корекція поведінки молодших школярів забезпечує гармонійний розвиток особистості в педагогічно-правильному напрямку.
Методи дослідження:
– теоретичні:
· аналіз і синтез філософської, психолого-педагогічного та методичної літератури з теми дослідження;
· теоретичне осмислення та узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методологічних основ дослідження;
– емпіричні:
· бесіда;
· педагогічне спостереження;
Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні та систематизації форм та методів профілактики та корекції поведінки молодших школярів.
Практичне значення роботи полягає у тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб його вдосконалення в плані профілактики та корекції поведінки молодших школярів.
1. Теоретичні аспекти профілактики та корекції поведінки молодших школярів
1.1 Проблеми порушення поведінки в дітей молодшого шкільного віку
Все частіше батьки, вихователі дитячих колективів, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів; організатори дитячих осередків, працівники правоохоронних органів зустрічаються з ростом порушень поведінки серед учнів молодшого шкільного віку. На жаль, цій проблемі не приділяється достатня увага в психолого-педагогічній літературі, хоча вона є надзвичайно важливою і потребує свого розв'язання. Адже саме в цьому віці закладаються основні стереотипи поведінки людини. Водночас виявлення основних чинників відхилення поведінки в молодших: школярів допомагає не тільки пояснити причини негативних відхилень у їх поведінці, а й з'ясувати шляхи корекції поведінки учнів початкові класів.
У результаті досліджень науковців Г. Васяновича, О. Вишневського, Р Каримової, І. Козубовської, Т. Колесіної, В. Кудрявцева, Т. Люріної, О Матвієнко, Г. Пономаренко, М.Фіцули та інших учених отримано важливі дані про психолого-педагогічні фактори, що сприяють ефективності поведінкового виховання учнів. Дотичними до проблеми профілактики та корекції поведінки молодших школярів є праці О. Бовть, О. Гуляр, Н. Заваденко, В. Постового, В. Синьова.
Значний внесок у розробку педагогічних та соціологічних аспектів проблеми зробили С. Анісімов, А. Скрипник, А. Титаренко та інші. Психолого-педагогічні основи проблеми становлять теоретичні й практичні напрацювання вчених: І. Беха, Л. Божовича, Л. Виготського, Л. Дзюбко, Є. Драніщевої, Л. Зюбіна, П Кащенка, Ю. Ковалевської, І. Кона, Г. Костюка, О. Лазурського, Н. Максимової, І. Невського, В. Оржеховської, Є.Пєтухова, Н. Пихтіної, Н. Протасової, В Татенка, Т. Титаренко, Г. Товканець та інших.
Це питання набуває в сучасних умовах організації виховної роботи актуального характеру. За віковою періодизацією, прийнятою педагогами і психологами, молодшим шкільним віком називається час життя дітей від шести до десяти років. У цей період у дітей відбувається процес адаптації до соціальних умов узагалі та шкільного життя зокрема. У молодшому шкільному віці закладається та формується вміння вчитися, соціальна пристосованість, вищий рівень довільної поведінки тощо. Саме тому період молодшого шкільного віку відіграє винятково важливу роль у формуванні соціально значущої поведінки дітей та корекції відхилень у ній.
Зазначимо, що учні молодшого шкільного віку виявляють ще недостатню готовність протидіяти негативним чинникам соціального життя, підпадають під вплив, виявляють схильність до девіантної поведінки. Про це писав В.А. Сухомлинський, підкреслюючи, що існує декілька причин появи дітей з відхиленнями в поведінці: несприятлива спадковість, незадовільний стан здоров'я, складні сімейні стосунки, збіднене духовне життя, неправильне поховання (7: с. 88).
Аналіз педагогічних поглядів з проблеми профілактики та корекції поведінки учнів молодшого шкільного віку дає підстави стверджувати, що означена проблема досліджувалася на всіх етапах розвитку суспільства. Найпоширенішим для більшості дослідників було усвідомлення відхилень поведінки як прагматичного ставлення дитини до соціального і природного середовища. У педагогічній науці існували різні погляди щодо визначення основ девіантної поведінки учнів молодшого шкільного віку, які можна об'єднати у три основні групи:
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--