Курсовая работа: Програма емуляції роботи командного процесора операційної системи
Функція getc ()
Для введення символу також є дві еквівалентні функції: getc() і fgetc (). Обидві визначаються для збереження сумісності із старими версіями С++.
Функція getc () записує символи у файл, який за допомогою fopen() вже відкритий в режимі для читання. Прототип цієї функції наступний:
int getc(FILE *пф);
пф— це покажчик файлу, що має тип FILE і повернений функцією fopen(). Функція getc () повертає ціле значення, але символ знаходиться в молодшому байті. Якщо не відбулася помилка, то старший байт (байти) буде обнулений.
Якщо досягнутий кінець файлу, то функція getc () повертає EOF.
Функція fseek
Повторно поміщає вказівник файлу потоку. Тобто встановлює
вказівник файлу, зв’язаний з потоком в нове положення. Fseek використовується з введенням-виведенням потоку. Якщо вказівник переміщений успішно fseek повертає 0, а при помилці fseek повертає якесь інше відмінне від 0. fseek повертає значення помилки лише в тих випадках коли не відкривається файл. Замість FILE *stream вказується ім’я файлу, long offset – , int whence – зазначається місце куди потрібно відправити вказівник.
fseek(FILE *stream, long offset, int whence);
Функція ftell.
Повертає поточний вказівник файлу. Точніше кажучи повертає вказівник файлу для потоку. Функція ftell, яка повертає вказівник може використовуватись в наступному запиті до функції fseek. При успішній роботі функція повертає поточне положення вказівника файлу. При помилці повертає –1. FILE *stream – вказується назва файлу, тобто файл якому потрібно повернути вказівник.
ftell(FILE *stream);
ВИСНОВКИ
В результаті виконання курсового проекту було створено програму-емулятор командного процесора, яка в свою чергу виконує наступні команди: створення текстових файлів, з'єднання текстових файлів в один (зміст з'єднуваних файлів подається одним суцільним текстом в результуючому файлі), архівація файлів та розріз файлів на частини. В процесі виконання даної роботи було досліджено принципи функціонування командного процесора та розроблено програму на мовах програмування C++ та Асемблера. При написанні програми було використано принципи функціонування командного процесора.
Програма має головну довідку, яка містить перелік виконуваних команд, довідки по кожній команді з правильним синтаксисом, що значно спростить використання її користувачем
У курсовому проекті було використано функції мови програмування С++ та мови низького рівня програмування – Асемблера. Використання різних методів та ресурсів програмування дозволило створити невелику за об’ємом та швидкодіючу програму емуляції роботи командного процесора ОС.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баженова І. Ю. Visual C++ 6.0 Уроки програмування. – Київ: Фоліо, 1997
2. Б. Керниган, Д. Ричи. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1996
3. Белецкий Я. И. Turbo C++. М. : Видавництво Машиностроение 1994.
4. Прокофьев Б. П. Turbo C и Turbo C++. - Москва: СП «Ланит», 1992
5. Бъерн Страуструп. Язык программирования «С». – Москва: Видавництво 1998
6. Джес Либерти. Освой самостоятельно С++ за 21 день. – Москва:
Вільямс, 2001
7. Тед Фейсон Borland C. Обьектно ориентированое прорамирование. – Москва: SAMS, 1996
8. Зубков С. В. Assembler для DOS, Windows и Unix ., Москва: ДМК, 2005
9. С. Бочков. Д. Субботин. Язык программирования Си для персонального компьютера. М: Радио и связь, 1990
10. Стенли Б. Язык программирования С++. - Москва: SAMS, 2000
11. Страуструп Б.В. Язык программирования С++. - М. : Радио и связь, 1991.