Курсовая работа: Пропаганда спортивно-оздоровчої роботи в Україні

Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати велику роль загартовування у запобіганні хворобам, для зміцнення здоров’я дітей, спонукаючи їх до систематичного використання загартовуючих процедур.

Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючих процедур, як обтирання, обливання водою, приймання душу, водні ванни в поєднанні з сонячними та повітряними ваннами дуже висока.

Серед засобів спортивно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні умови. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розподілення часу праці і відпочинку, сну і харчування [6, 24].

Точне виконання режиму дня виховує в людини такі цінні якості, як дисциплінованість, акуратність і організованість.

В режим дня школяра повинні входити: ранкова гімнастика з водною процедурою. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовки до сну.

Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування у школярів звички займатися спортивно-оздоровчою діяльністю включає:

- виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами;

- озброєння їх знаннями по фізичній культурі, фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізкультурою;

- практичне навчання учнів кожен день самостійно займатись фізичними вправами в режимі шкільного й позашкільного часу [6, 36].

1.2 Ступінь поширення занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю та спортом серед учнів-старшокласників

Основне фізичне навантаження, як відомо, учні старших класів отримують під час уроків фізкультури. Однак, як засвідчили спеціальні дослідження, для правильного фізичного розвитку підлітків двох уроків фізичної культури на тиждень явно замало. Встановлено, що хорошу фізичну підготовку мають лише ті школярі, які, окрім уроків фізичного виховання, регулярно займаються ще два-три рази на тиждень в спортивних секціях чи в дитячо-юнацьких спортивних школах. Однак із 89% школярів з основної медичної групи в спортивних секціях шкіл займається в межах України не більше 40% дітей чотирнадцятирічного віку і не більше 25% шістнадцяти. і сімнадцятирічних підлітків [24, 26], причому з них майже половина займається фізкультурою нерегулярно.

Діти, які не займаються систематично фізичними вправами, відстають в рості і розвитку. Брак руху (гіпокінезія), якщо він незначний, призводить лише до призупинення або зниження зросту і дієздатності організму, а якщо більший – навіть до поступової атрофії м’язів, ожиріння та інших серйозних наслідків. Фізичні вправи є засобом профілактики можливих порушень нормального фізичного розвитку.

Послаблення рухової активності не лише призводить до порушення нормального перебігу метаболічних процесів, тобто процесів росту і розвитку, але і є причиною невротичного стану школярів, що виявляється в легкій збуджуваності, дратівливості, розсіяності, неуважності, неадекватній реакції тощо.

Однак відомо і те, що рухова активність школярів не повинна бути надмірною. Треба уникати надто великого обсягу фізичного навантаження, тому що енергетичні ресурси в значній мірі втрачаються на пластичні процеси, а інтенсивна й тривала робота м’язів вимагає також величезних енергетичних затрат.

Для з’ясування ступеня поширення занять фізкультурою і спортом серед учнів-старшокласників в позанавчальний час передусім слід з’ясувати, як учні витрачають свій час, для чого ми проводили анкетування в школах Рівного та області.

Перш за все нас цікавила, зрозуміло, категорія вільного, або так званого позаробочого, часу. У ході анкетування, проведеного нами, з’ясувалося, що, загалом, проведенням свого вільного часу задоволені лише 36,7% опитаних. Причому тут виразно простежується тенденція до зростання незадоволеності із віком опитуваних як серед міських та сільських школярів. Зокрема, це можна відобразити в таблиці, яка відображає міру задоволення проведенням вільного часу:

Таблиця 1. Рівень задоволення проведенням вільного часу

Вік (роки)	Жителі міста		Жителі села
хлопці	дівчата	хлопці	дівчата
14	30,7	36,7	34,3	40,2
15	31,8	37,2	37,1	41,6
16	35,9	38,3	37,9	42,8
17	38,3	39,7	39,7	43,9

Отже, якщо серед чотирнадцятирічних юнаків задоволені проведенням свого вільного часу лише 30,7% (дівчата – 36,7%), то їхніх сільських ровесників на 4,4% більше тих, які вважають, що вільний час використовують непродуктивно чи непродумано; це ж стосується і дівчат. Однак, уже 38,3% сімнадцятирічних міських школярів-хлопців і 39,7% сільських школярів-хлопців незадоволені проведенням свого вільного часу (дівчата відповідно 39,7% і 43,9%).

З одного боку, ця тенденція закономірна, оскільки потреби школярів в організації свого вільного часу зростають по мірі накопичення знань в процесі навчання, з оцінкою та переоцінкою життєвих цінностей. З іншого боку, така тенденція не може не викликати тривоги. Зрозуміло, що в організації вільного часу школярів є чимало недоліків, і ця організація вільного часу не відповідає запитам і побажанням школярів.

Звичайно, для об’єктивного з’ясування ситуації методом опитування і анкетувань необхідно було з’ясувати, яким чином використовують вільний час школярі. Результати цього можна відобразити в такій діаграмі:

Діаграма 1.

Рис. 1.1. Види використання школярами вільного часу

Отже, як бачимо, резервів часу для активного відпочинку, тобто занять фізичною культурою і спортом, серед школярів старших класів є багато. Водночас ми намагалися з’ясувати й причини, які спонукають школярів до занять спортом і фізкультурою в позанавчальний час, тобто з’ясувати причини «прийняття» і «неприйняття» фізкультури і спорту. Результати виявилися такими: (див. Табл. 1. 2.)

Таблиця 1.2. Мотивація до спортивно-оздоровчих занять в післянавчальний час

Вік

Основний мотив

Другий за важливістю мотив

« 1 2 3 4 5 » К-во Просмотров: 227 Бесплатно скачать Курсовая работа: Пропаганда спортивно-оздоровчої роботи в Україні >>> Скачать <<< Меню Поиск