Курсовая работа: Реалізація Конституції України

«Суттєве значення має Конституція України і для розвитку законодавства на основі міжнародних договорів (стаття 9), оскільки ратифікуючи той чи інший договір Верховна Рада України збагачує національне законодавство»[6] .

Також характерною рисою реалізації Конституції в законодавчій діяльності є те, що закони України доповнюють та деталізують положення Конституції. Так, розділ VIII Конституції України говорить про правосуддя, визначає його засади. А закони України «Про судоустрій», «Про статус суддів» та інші конкретно розписують «основні правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою»[7] . Втім ці закони та інші нормативно-правові акти, які регулюють це питання, не можуть виходити за межі, визначені в Конституції України.

Також можна зазначити, що при прийнятті закону Верховна Рада України також керується Конституцією України, у якій зазначено, що верховна рада може приймати закони, постанови та інші нормативно правові акти (стаття 91 Конституції). Тобто прийняття законів відноситься до повноважень Верховної Ради.

Саме прийняття законів є реалізацією принципу верховенства закону, адже саме на основі та у їх межах діють всі інші державні та суспільні організації.

Так, можна сказати, що реалізація Конституції у законодавчій діяльності здійснюється у таких формах:

- прийняття законів на основі Конституції України, та за визначеною процедурою;

- недопустимість суперечностей між Конституцією та законами (стаття 8).

- прийняті закони регламентують та уточнюють основні засади діяльності об’єкту, з приводу якого був прийнятий закон;

- Сам процес прийняття закону є реалізацією Конституції.

Проте необхідно зазначити, що ефективність же законодавчого процесу залежить не лише від Конституції України, а й від багатьох інших чинників, наприклад, від її наукового забезпечення, участі людей у цій діяльності тощо. Саме ця участь народу також є реалізацією розділу ІІІ Конституції про «вибори та референдуми», адже через прийняття участі у референдумі народ сам безпосередньо приймає участь у законотворчій діяльності та у законодавчому процесі.

1.2 Застосування Конституції України судами України.

Реалізація Конституції судами України здійснюється різними способами, але основними з них є реалізація норм за допомогою розгляду справ, щодо захисту порушених прав та свобод особи або держави (реалізація статті 8 та статті 55 Конституції України), а також при тлумаченні Конституції (реалізація норми статті 57 та 150).

«Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується».[8]

Положення про пряму дію норм Конституції має особливе значення для судової діяльності, оскільки на підставі цього кожен може звернутися за допомогою до суду посилаючись лише на норми Конституції України. А також це положення діє для судів у тому сенсі, що вони у своїй діяльності мають безпосередньо керуватися цими нормами, навіть за наявності закону, який би заперечував їх.

Суди в Україні складаються з двох ланок: судів загальної юрисдикції та конституційної юрисдикції. Перші з них представлені системою судів, що формується відповідно до законів та Конституції України, а єдиним органом конституційної юрисдикції є конституційний суд України. Але незважаючи на таке розмежування вони діють на основі законів України та Конституції України, і здійснюючи свої повноваження застосовують Конституцію таким чином:

- Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України;

- вироки суду виносяться на основі положень, які охарактеризовують основні засади діяльності суду;

- громадяни та інші особи звертаються до суду за захист ом своїх порушених конституційних прав та свобод посилаючись на норми України;

- суди загальної юрисдикції в межах своєї компетенції дають роз’яснення Конституції;

- суди у своїй діяльності керуються Конституцією та іншими законами, які прийняті на її основі тощо.

Що ж до труднощів, які виникають при використанні та реалізації Конституції Судами України, пов’язані з декількома моментами. Одним з них є різний ступінь конкретизації норм основного закону держави. взагалі, норми конституції відрізняються від норм звичайного закону тим, що вони є більш юридично насиченими, зі значною щільністю юридичного змісту, що і дає підстави для різної інтерпретації норм різними органами чи особами.

Саме для усунення цієї проблеми створений та функціонує суд України, що у своїй діяльності керується розділом ХІІ Конституції України, законом «про Конституційний Суд України» та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 147 Конституції зазначає, що «Конституційний суд є єдиним органом Конституційної юрисдикції в Україні»[9] . А пункт 2 статті 150 говорить про те, що Конституційний суд дає офіційне тлумачення Конституції України. Також він може перевіряти відповідність різних актів органів державної влади Конституції України.

Що ж до судів загальної юрисдикції, то відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначається, що так як Конституція має найвищу юридичну силу а її норми є нормами прямої дії, суди можуть в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії, а судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Слід зауважити, що реалізація Конституції Судами знаходиться на незадовільному рівні. Це відображується у винесенні незаконних і необґрунтованих судових рішень. Ці порушення у багатьох випадках відбуваються через те, що суди невірно трактують положення Конституції і переносять їх на ті правовідносини, яких вона не регулює.

Ця проблема переходить в іншу – це відсутність ґрунтовних наукових досліджень питань проблем реалізації конституції як судами, так і іншими органами державної влади та в інших сферах життя суспільства.

Виходячи з усього вище сказаного можна зробити висновок, що для подолання перешкод у реалізації Конституції України судами необхідно створити чітку систему законодавства, виробити чітке тлумачення норм Конституції для їх однозначного та точного застосування, розробити наукові аспекти питання реалізації конституції судами України а також створити інші необхідні умови для її реалізації.

Отже, реалізація конституційних норм судами України є ще одним аспектом поняття реалізації основного закону держави, який потребує подальшої розробки та вивчення.

1.3Реалізація Конституції в повсякденному житті.

Прийняття Конституції України зумовила виникнення абсолютно нових суспільних відносин та внесло суттєві зміни в існуючі. Це, у свою чергу, вимагає змін у правовому регулюванні суспільних відносин, ще глибшого проникнення прав у суспільне і державне життя.

У повсякденному житті Конституція України реалізується головним чином через правовий зв'язок держави та населення, тобто через їх взаємні права та обов’язки. Основні з цих прав, свобод та обов’язків виписані в розділі ІІ Конституції України, але згідно зі статтею 22 вони не є вичерпними та їх зміст не може бути звуженим.