Курсовая работа: Регіональний розвиток центрально-українського економічного району
31,0
0,5
Газу природного млн. м3
3318
3002,2
2472,1
74,5
82,3
3,6
топкового мазуту, тис. тонн
306,1
41,1
13,4
3,4
дизельного пального, тис. тонн
247,1
153,7
62,2
3,1
За характером рельєфу Черкаська область поділяється на дві частини право— і лівобережну. Правобережна частина лежить в межах Придніпровської височини із значним розвитком ерозійних форм рельєфу, лівобережна на Придніпровській низовині з переважно рівнинним рельєфом. Крім Дніпра, область має густу мережу малих та середніх річок: Супій, Рось, Тясмин, Гірський Тікич та інші. Всього в області 181 річка завдовжки понад 10 км. кожна, розташовано 33 водосховища, понад 650 заплавних озер і ставків. Густота річкової мережі коливається від 0,18 на лівобережжі до 0,45 км/км2 в басейні Гнилого Тікича.
Черкащина багата на різні нерудні корисні копалини. Паливні ресурси представлені бурим вугіллям (Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке та інші родовища), покладами торфу (Драбівський, Черкаський, Смілянський, Чигиринський райони). Наявні значні запаси будівельних матеріалів: граніти, лабрадорити, пісковики, гнейси, глини (Черкаське родовище бентонітових глин), кварцові піски, поклади каолінів, а також джерела мінеральних вод у Звенигородському й Уманському районах.
Помірно континентальні кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. Середні температури січня та липня становлять відповідно -5,9 та + 20 'С. Річна кількість опадів 450-550 мм.
Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи типові мало гумусні та слабогумусовані. під лісами сірі лісові та темно-сірі опідзолені. В долинах річок поширені піщані, піщано глинисті та торфові ґрунти. Вся територія Черкаської області розташована в межах лісостепової зони.
Ліси вкривають близько 15% території. Це в основному дубово-грабові масиви, а також заплавні ліси з вільхи, верби, осики, тополі.
Значні земельні ресурси характеризуються високим ступенем освоєння. Серед сучасних негативних природних процесів спостерігаються площинний змив та глибинна ерозія, зумовлені нерівністю рельєфу, зливовим характером опадів та легким механічним складом ґрунтів.
2.2 Населення і трудові ресурси
Середня густота населення району 58,2 осіб/км2 , в тому числі у Черкаській області - 70, у Кіровоградській - 48 осіб (середня густота населення в Україні 83 особи/км2 ). Густота сільського населення - в середньому 24,7 осіб/км2 , у тому числі на Черкащині - 31,7, на Кіровоградщині - 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2 ) Звенигородський, Христинівськнй, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2 ) - північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській області найгустіше заселені північна й північно-західна частини (50-60 осіб/км2 ), найменше південна (20-30 осіб/км2 ). Ступінь заселеності як Черкащини, так і Кіровоградщини найнижчий за середній по країні. Існує тенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природного приросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2%, смертність 16,5%, природний приріст - мінус 8,3%; у Черкаській відповідно 8,3, 16,5, мінус 8,2%; показники в Україні в 1998 р. відповідно 8,3, 14,3, мінус 6,0) та значної міграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста. Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980р. по 1990р. зросло з 708,3 тис. до 818,1 тис. осіб. В останні роки цей процес майже припинився (в 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).
На 1 січня 2008 року загальна чисельність населення по Кіровоградськії області становить1039,7 тис. жителів, у тому числі міського - 637,7 тис., сільского – 402,0 тис, по Черкаській області – 1315,5 тис., 730,0 тис. і 585,5 тис. відповідно.
У містах мешкає 57,6% населення від загальної кількості його в районі (на Черкащині – 54,7%, Кіровоградщині - 61,2%). У цілому цей показник нижчий за середній по республіці. У регіоні 28 міст, з них 10 обласного підпорядкування; на Черкащині - відповідно 16 і 6, на Кіровоградщині 12 і 4. Переважають малі міста. У Черкаській області сформувались локальні системи розселення: Черкаська, Уманська та Звенигородсько-Ватутінська; у Кіровоградській - Кіровоградська, Олександрійська, Світловодська і Знам'янська. Містечок у регіоні 41, з них на Черкащині - 15, на Кіровоградщині - 26. Найбільші міста району -Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів. За характером народногосподарських функцій населені пункти поділяють на обласні промислові, транспортні, адміністративно-політичні й науково-культурні центри - Черкаси та Кіровоград; багатогалузеві промислові центри з розвиненими невиробничими функціями - Умань, Сміла, Олександрія, Світловодськ; транспортно-промислові центри - Христинівка, Цвіткове, Гайворон, Знам'янка; адміністративні центри зі значною обробною промисловістю - Городище, Шпола, Кам'янка, Золотоноша, Звенигородка, Жашків, Тальне, Канів, Лисянка, Бобримець, Долинська, Новомиргород, Новоукраїнка, Помічна та ін.; одногалузеві промислові центри - Верхнячка, Стеблів, Вільшана, Юрківка, Мала Виска, Ульянівка та інші.