Курсовая работа: Регіональний туризм на прикладі Черкащини
- структура номерного фонду не відповідає потребам клієнтів (у готелях регіонів недостатньо одномісних номерів).
Аналіз діючих сьогодні пансіонатів, баз та інших закладів відпочинку в регіонах, засвідчує неналежну комфортність переважної більшості з них, невисокий рівень та асортимент послуг, занепад матеріально-технічної бази» сезонність роботи і пов'язане з нею неефективне використання наявного туристичного потенціалу.
Саме тому головними питаннями сьогодення та найближчої перспективи, вважаємо, є не збільшення кількості об'єктів і їх потужностей, а налагодження конкурентоспроможного ринку туристичних послуг шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази. Для цього на державному рівні необхідно вирішити ряд першочергових питань:
- розробка державних гарантій повернення інвестицій;
- зменшення відсотку за наданий кредит до 5—7%;
- надання «податкових канікул» суб'єктам господарювання, що здійснюють реконструкцію туристичних об'єктів, на період проведення цих робіт.
До проблем місцевого рівня належить зменшення загального терміну оформлення земельної ділянки у власність або під забудову (сьогодні він становить від 3 до 9 місяців); наявність додаткових умов при наданні дозволів на ділянку (наприклад, будівництво 10 км. доріг, ремонт школи тощо).
На нашу думку, Черкащина – один із пріоритетних регіонів розвитку туризму. Сьогодні на Черкащині працюють 32 суб'єкти туристичної діяльності. За 6 місяців 2005 року вони надали послуги 15 442 туристам, з яких 13593 українців та 502 представників інших країн. Місцеві турфірми за 6 місяців 2005 року надали послуги 13331 екскурсантам. Втім, на туристсько-екскурсійні об'єкти області значну кількість українських та іноземних туристів привозять столичні туроператори.
Серед нових об'єктів та атракцій, що останнім часом з'явились у області, можна назвати фольклорно-екскурсійний тур "Посвята у козаки" біля знаменитого козацького дуба у Холодному яру. На Черкащині також активно розвивається молодіжний туризм. Зокрема, на річці Рось третій рік діє перший молодіжний готель (хостел) - "Модус". Це сучасний молодіжний оздоровчий, спортивно-туристичний та навчальний центр.
Пріоритетними напрямами розвитку туризму на Черкащині є внутрішній та в'їзний туризм. До послуг туристів у області є понад 30 готелів, мотелів, кемпінгів та туристичних баз. Туристичний потенціал Черкащини дозволяє розвивати тут практично всі види сучасного туризму: історико-культурний, пізнавальний, екологічний, спортивний та ін. Все більшої ваги в області набуває сільський туризм. У селах Черкаського регіону туристи ознайомляться з місцевими звичаями, народними художніми промислами - гончарством, килимарством, плетінням, виробами з дерева.
В області є всі можливості для розвитку активного туризму. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких використовуються для відпочинку. Тут влаштовуються сплави на човнах та катамаранах, а також спортивні змагання.
Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита у 1962 р.) є багатою на радон, залізо, сірковуглець. Мінеральні води "Мошногірська", "Славутич" використовуються для лікування органів травлення.
Черкащину називають Шевченковим краєм: Тарас Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знаходиться його могила. Наразі розроблена система туристсько-екскурсійних маршрутів по місцям, пов'язаних із Тарасом Шевченком.
Згідно Розпорядження Президента України від 29.04.2005 №1016/2005-р "Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини" в області було розроблено Концепцію державної програми "Золота підкова Черкащини". Реалізація цієї програми сприятиме зростанню популярності історико-культурної спадщини Черкащини, яка пов'язана з історією українського козацтва, іменами Богдана Хмельницького та Тараса Шевченка.
Фінансування заходів, передбачених програмою "Золота підкова Черкащини", здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок залучення інвестицій.
Отже, сьогодні розвиток туризму в регіонах України знаходитеся на етапі, коли необхідно активізувати дослідження традиційних і нових сегментів ринку, попиту споживачів, інформаційних технологій та управлінських методик.
Ефективне функціонування цієї сфери потребує точних статистичних даних, глибоких досліджень, якісного менеджменту на основі принципів стійкого розвитку. Зростання показників розвитку туризму значною мірою залежить від стану безпеки та захисту туристів (туристам необхідно надавати точні дані щодо стану безпеки в туристичних регіонах). Також треба здійснювати подальше спрощення адміністративних та податкових обмежень у сфері туризму. За такого підходу розвиток туризму стимулюватиме розвиток багатьох галузей, безпосередньо з ним пов'язаних. У результаті, крім прямої економічної вигоди і соціальних зрушень, українські регіони стануть привабливими для інвесторів, у тому числі іноземних. Саме тому, на нашу думку, туризм повинен поступово займати вагоме місце в економічній структурі регіонів України.
2.2 Розвиток сільського туризму в Україні на прикладі Черкащини
Традиційнірайони світовоготуристського ринкувжепрактично досяглимежірекреаційноїємності. Узв'язкузцим, на нашудумку, Українамаєунікальнуможливістьзайняти своюнішунасвітовомутуристськомуринкузарахунок новихвідвідуванихтериторійтаальтернативнихвидівтуризму. Йдетьсязокремапротакзванийсільський, або "зелений" туризм, якийсьогоднівУкраїнірозглядається якформавідпочинкуміськогонаселеннятаякформа діяльностіселян, щонадаютьвідпочиваючимжитлота харчування. Слідзазначити, щоуПрограмурозвиткутуризмувУкраїнідо 2010 рокувнесенодоповненнящодо розвиткуцьоговидутуризму, авдержавномубюджеті передбачаютьсянавітьпевнікоштинайогорозвиток.
Сільськийтуризмнавідмінувідмасовогонесправляєшкідливоговпливунадовкілля - природнетакультурнеі»утой жечас, робитьістотнийвнесокурегіональнийрозвиток. Вінєоднимзіспособівпереходутуристичноїіндустрії* до усталеногорозвиткуйпереосмисленняприроднихікультурнихцінностейсучасногосвіту, дозволяєвикористовуватиіснуючийжитловийфонд, скорочуєінвестиційнівитрати, даєможливістьбільшрівномірнорозподілятитуристськіоб'єктинатериторії»незавдаючишкодидовкіллю, ащейприноситьдодатковідоходимісцевомунаселенню.
Сільськийтуризм, яквідпочинокусільськіймісцевості, нелишеданинамоді. Вінпробуджуєвлюдяхбажанняпобутипосередчистогоприродногосередовища, даєлюдиніможливістьзвернутисядовитоківнароду, йогокультурноїспадщини, пізнатиісторичну, культурну, етнографічну, атакожархітектурнуспадщину, звичаїтаремесла, щохарактернідляданогорегіону, ознайомитисязмісцевимнароднимодягом, фольклором, збиратитравиі мінерали, взятиучастьусільськогосподарськихроботах -овочівництві, бджільництві, збираннівинограду, фруктів, травтагрибів, квітникарстві, ознайомитисязмісцевою кухнею.
Нинікожнакраїнапрагнестворитивласнунаціональну модельрозвиткусільськоготуризму. Слідзазначити, що сільськийтуризмможерозвиватисянескрізь, злишев регіонах, неохопленихдіяльністю, яказабруднюєнавколишнєсередовище. Крімтого, длярозвиткусільського туризмувпевномурегіонінеобхіднепоєднаннятрьох елементів: первинні - природніісільськогосподарські компонентиврегіоні (ціелементи, власне, ізалучаютьтуристів: наприклад, озера, придатнідлякупання}; вторинні - все, щонеобхіднодляпроживаннятуристівуцьомурегіоні (кемпінги, фермерськісадиби, магазини); додаткові - все, щоробитьпроживаннятуристівбільшзручнимікомфортним. Крімтого, слідзазначити, щокультурніцінності сільськогосередовища (побут, духовнийсвіт, фольклор тощо) неменшзаприроднесередовищеприваблюють туристів.
Урядірозвинутихзахідноєвропейськихкраїн, такихяк Франція, Великобританія, Голландія, Ірландія, Німеччина, Іспаніятощо, заняттясільськимтуризмомзаохочуєтьсяна національномурівні. Вцихкраїнахтуристичніпоїздкидо сілісільськоїмісцевостізаймаютьвжедругемісцепісля відпочинкунаморі. Сільськийтуризмстворюєновіробочі місцятаприноситьреальнийдоходрегіонам, атакождозволяєзнайтизасобийспособидлязбереженняприроди. Зростаючапопулярністьсільськоготуризмуспонукала багатьоханглійськихфермеріворганізуватисязметою пропозиціїбільшрізноманітнихпослугусвоїхбудинках. СільськийтуризмвАнгліїстаєвсебільшпривабливимще йтому, щопропонуєвиключнодоступніціниіспеціальні знижкидлядітей. [7, 42]
Сільськийтуризмможеефективнорозвиватисята функціонуватинатакихтериторіях: села, сільськогосподарськіферми; зонивідпочинкуідачнізони; лісовий фонд, природніфеномени; національніпаркиіспецифічні території, щоохороняються; монастиріісвященнімісця; малімістазхарактерноюархітектурою, побутом, культурою; пам'яткинародноїкультурипідвідкритимнебом. Длярозвитку "зеленого" туризмуУкраїнамаєчудові можливості, оскількиволодієбезцінноюприродноюта культурноюспадщиною. Убільшостіукраїнськихрегіонів натліпрекраснихландшафтіврозташованітисячірізноманітнихпам'ятокІсторіїтакультурисвітовогорівня, деякіз котрихнеменшунікальні, ніж, скажімо, пірамідиЄгипту тазалишкишумерськихміст, - цегородищатрипільської культури, скіфськікургани, безцінніскарбиКиївськоїРусі, середньовічнізамки, чудовішляхетськіпаркитощо. До тогож, натериторіїУкраїнирозташовано 15 унікальних природнихзаповідників. Крімтого, кліматУкраїнивигідно відрізняєтьсявідкліматубагатьохкраїнсвіту.
РозвитоксільськоготуризмувУкраїнісприятимеприпливукапіталудоселатаполіпшеннюматеріальногостаткуселян; створеннюновихробочихмісцьвтуристичному бізнесітатуристичнійінфраструктурісамевтихрегіонах, денайбільшийвідсотокбезробітних, щосповільнитьпроцесміграціїмолодідоміступошукахроботитакращої долі; пожвавленнютоварно-грошовихвідносинврегіонах, аотже—їхньомуекономічномупіднесенню.
Основнимирайонами "зеленого" туризмувУкраїніна сьогоднієКримтаКарпати. Причому, якщоКримдотепертрадиційнолідирувавзакількістювідпочиваючих, то "зелений" туризмінтенсивнорозвиваєтьсявКарпатськомурегіон: - Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській областях. З'являються "зелені" садибивкиївськомуйполтавськомурегіонах. Власне, спробирозвинутисільський туризмохоплюютьрізнімісцевостівідрівнинПоліссядо Карпатськихгір.
СоюзсприяннярозвитковісільськоготуризмувУкраїні, створенийв 1996 році, пропонуєміськиммешканцям відпочинокзрозміщеннямуспеціальнообладнанихбудинкахабоквартирах, розташованихвнаселенихпунктах, щознаходятьсявунікальнихприроднихкуточкахУкраїни. Союзнагромадськихзасадахзаймаєтьсятакож: організаційнимстановленнямсільськоготуризмуяквидупідсобноїдіяльностінаселііпідприємництва; встановленнямспівробітництвадержавнихорганів, органівмісцевогосамоврядуваннязгромадськимиорганізаціямищодостворенняправовихумовігосподарськогомеханізмуфункціонуваннясільськоготуризму; рекламуваннямпотенціалуукраїнськогоселаіпросуваннямнаринокпослугсільськихгосподарівзадопомогоювиданняспеціалізованого журналу "Туризмсільськийзелений", відповіднихкаталогівіпутівників (доречі, виданокаталог "Відпочивайтев українськомуселі", дезібранокоординатибагатьохсільськихгосподарів»щобажаютьздатикімнатитуристам); організацієюіметодичнимзабезпеченнямнавчаннявласниківсадибтаорганізаторівсільськоготуризму; проведеннямвсеукраїнськихіміжнароднихакційізпредставленнямпотенціалусільськогозеленоготуризмувУкраїні; створенняммережіінформаційно-консультаційнихцентрівісприяннямпідготовціоператорівтаменеджерівсільськоготуризмучерезцентризайнятості, середніівищі навчальнізаклади.
Спостерігаючиперспективуукраїнськогосільськоготуризму наміжнародномутуристичномуринку, західнікраїнинадаютьтехнічнуйорганізаційнудопомогуУкраїніврозвиткуцієїгалузі. Так, міжнародніфондитаорганізаціїТАСІS проводятьконсультаціїурядутапересічнихгромадян, бажаючихзайматисятуристичнимбізнесом, створюютьінформаційніцентри, видаютьрекламнупродукцію, щопокликаназалучативідпочиваючих. Нажаль, сьогодніімідж українськогосільськоготуризмуусвітінеоднозначний. З одногобоку, Українасприймаєтьсяяктрадиційноаграрна країназізбереженимсільськимспособомжиття, багатою культурноюспадщиною, знеушкодженоюприродоюі гостиннимигосподарями. Зіншогобоку, відзначаєтьсяте, щотуристичнаінфраструктуравбагатьохселахненалагодженанарівнієвропейськихстандартів, більшетого, відсутнітакізвичнідлягородянинаблага, якгаз, каналізація, гарячаводатощо. Багатосілмаютьпроблемиз шляхамитатранспортом.
Алеостаннімчасомнамітилисяпевнізрушеннявпозитивномунапрямку. Заможнігосподарі, неочікуючина кредити, будуютьбудинки, декоженблокмаєобставлені кімнатизтелефоном, телевізором, індивідуальнимсанвузлом, душемабованною, аінодійсауною, автономнимопаленням, пральнимимашинами, кухнеютощо. Ідо тогож, багатогосподарівуселахмаютьсвої* городи, худобу, пасікиі, відповідно, можутьзапропонуватипроживаючимнайсвіжішіекологічночистіпродуктипростозгороду.