Курсовая работа: Рекреаційно-туристичне вивчення Італії

Національний парк Везувій

Національний парк Архіпелаг Тоскана

Національний парк Абруццо, Лаціо й Молізе розташований в центральній частині Італії в Апеннінах на території областей Абруццо, Лаціо й Молізе. Площа 50 000 га.

Заснований в 1922 р., а в 1923 р. отримав державний статус. Парк має репутацію зразка збереження й охорони природного середовища.

Найстаріший з парків гірських Апеннін, що зіграв важливу роль в збереженні таких видів італійської фауни як бурий Марсиканський ведмідь, Абруційська сарна, вовк. Переважна частина площі парку вкрита буковими лісами, де мешкає рідкисний дятел Лільфорда. Завдяки природоохоронним заходам по підтримці популяцій оленя й козулі і поверненню дикого кабана були відтворені первісні харчові ланцюги включно із великими хижаками. На каменястих схилах високогір´я поширені гаї гірської сосни. Для екскурсантів прокладені численні пішохідні маршрути й створені тематичні центри, до складу яких входять музеї, зоологічні зони з великими вольєрами й ботанічні сади.

Річки: Санґро, Джовенко, Вольтурно, Мальфа.

Озера: Барреа, Віво, Пантан´єлло, Сканно, Монтанья Спакката, Кастель Сан Вінченцо, Ґроттакампанаро, Сельва ді Кардіто.

Гірські вершини: Петрозо (2249 м), Марсикано (2245 м), Мета (2242 м), Тартаро (2191 м), Яміччо (2074 м), Кавалло (2039 м), Паломбо (2013 м).

Фауна: бурий Марсиканський ведмідь, Апеннінський вовк, Абруційська сарна, рись, олень, козуля, куниця, дикий кіт, беркут, білоспинний дятел, пугач, ворон імператорський, лиска, чапля сіра, гадюка степова, кумка жовточерева або гірська, струмкова форель, жук вусань Розалія Альпійська.

Флора: бук, сосна чорна, береза, тис ягідний, явір, ясен, кизил, бобівник анаґіролистий, Венерині (зозулині) черевички, ірис Марсиканський.

Тематичні центри: Пескассеролі (Природа), Чівітелла Альфедена (Вовк), Віллетта Барреа (Вода), Опі (Сарна), Бізенья (Козуля), Кастель Сан Вінченцо (Апеннінська фауна), Скаполі (Волинка), Піццоне (Ведмідь), Віллаваллелонга (Ведмідь), Ортона дей Марсі (Рослини й комахи), Сан Донато Валь Коміно (Геологія), Камполі Апенніно (Ведмідь), Пічініско (Нічна природа)

Зоологічні зони: Пескассеролі (Зоопарк), Чівітелла Альфедена (Вовки й рисі), Опі (Сарна), Віллаваллелонга (Ведмеді й олені)

Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага

Національний Парк Ґран-Сассо-е-Монті-делла-Лаґа розташований в центральній частині Італії в Апеннінах на території областей Абруццо, Лаціо й Марке. Площа 150 000 га. Заснований в 1991 р. Один з найбільших природних парків Італії.

Гірський ланцюг Ґран Сассо д'Італія («Великий Масив Італії»). Найвища гора Апеннін — Корно-Ґранде (2912 м). Льодовик Кальдероне — найпівденніший в Європі й єдиний на Апеннінах. Масив складений з вапняків та доломитів. Високі вертикальні скелясті стіни масиву формують грандіозні мальовничі панорами. Численні карстові явища в вапнякових скелях (воронки, понори, улоговини, гроти, ущелини й рівчаки) є результатом постійної дії підземних вод. Ці явища дуже поширені на Кампо Імператоре — найбільшому плоскогір'ї Апеннін.

Монті Джемеллі («Гори Близнюки»). Складаються з вапняків й мають багато карстових проявів. Численні U-образні долини й рештки морен свідчать про наявність в цих горах льодовиків в добу четвертичного періоду.

Гірський масив Монті делла Лаґа на відміну від двох попередніх складається з пісковиків й мергелів. Найвища гора — Монте Ґорцано (2458 м). Гори масиву мають здебільшого закруглені вершини й численні глибокі ущелини й долини. Багато стрімких потоків, річок з каскадами та водоспадами. Каскади на річках Моррикана, Вольпара, Барке, Кавата, Ченто Фонті, Ф'юмата та ін. особливо мальовничі взимку, коли вода замерзає.

Флора

Більше 2000 видів рослин. На високогір'ї багато ендемічних рослин: переломник Матильди (Androsace mathildae), горицвіт вигнутий (Adonis distorta), фіалка Маєльська (Viola magellensis), едельвейс Апеннінський (Leontopodium nivale), полин Апеннінський (Artemisia eriantha), ломикамінь Італійський (Saxifraga italica) та ін. Деякі ендемічні види ростуть на межгір'ї, такі, як кермек Італійський (Goniolimon italicum), астрагал Італійський (Astragalus italicus), горицвіт жовтий (весняний) (Adonis vernalis).

На схилах (особливо західних) масиву Ґран Сассо розкинулись альпійські луки, а гори Монті делла Лаґа вкриті переважно лісами. В низинах доси існують діброви й каштанові гаї, що були насаджені в епоху античного Риму. На висотах від 1000 до 1800 м поширені букові ліси, в яких зустрічаються тис та падуб (гостролист), що є реліктами ери з більш теплим й вологим климатом. В долинах та ущелинах росте клен, липа, ясен та в'яз гірський. В горах Лаґа є присутними ліси ялиці й осередки березових гаїв. На верхніх узліссях на кордоні з альпійськими луками поширена чорниця.

На території парку є сільськогосподарські лани, що оброблюються стародавніми традиційними способами. Поряд зі злаками та бобовими (сочевиця, чина) тут вирощують кукіль звичайний, волошку, різак, переломник великий та ін.

Фауна

Абруційська сарна — ендемічна для Апеннінських гір тварина, що в кінці ХІХ століття була винищена мисливцями. Через сто років, завдяки програмі реінтродукції, сарна знов повернулась до цих країв.

На території парку проживають олені, козулі, вовки. Зрідка зустрічається бурий Марсиканський ведмідь. Серед інших ссавців поширені куниця, дикий кіт, борсук, кам'яна куниця, тхір, дикобраз. На високогір'ї мешкає снігова полівка.

Серед рідкісних птахів є беркут, яструб-тетерев'ятник, сокіл-сапсан, сокіл середземноморський, пугач. На високогір'ях поширені в'юрок сніговий, щеврик гірський, щеврик лучний, тинівка альпійська. Зустрічаються також досить великі популяції кам'яної куріпки, кам'яного дрозда (скеляра), галки альпійської, клушиці. На нижчих ярусах живе вівсянка садова, жайворонок чубатий, щеврик польовий, горобець скельний, сорокопуд терновий.

На гірських луках можна зустріти гадюку степову — невеличку змію, що живиться переважно комахами. Поширені також полоз лісовий (ескулапова змія) та мідянка. Серед амфібій є ендемічні для Апеннін очкова саламандра й Італійська печерна саламандра. В горах Монті делла Лаґа знаходяться локальні ареали жаби трав'яної й альпійського тритона. Досить поширені тритон гребінчастий, тритон звичайний та тритон Італійський.

Народне мистецтво, традиції, кулінарія

В численних малих містечках на теренах парків дбайливо зберігаються стародавні ремесла й культурні традиції. Багатьох туристів приваблюють осередки традиційного ремісництва, як-от: гончарства (Кастеллі), лимарства (л'Акуіла), котлярства (Тоссіч'я), різьблярства (Аматриче), вуглярства (Арквата дель Тронто).

Дуже цікаві традиційні місцеві свята, що супроводжуються костюмованими маніфестаціями.