Курсовая работа: Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
8. Відстань транспортування – 3000 м.
Оскільки порушення території поверхневе і природній ландшафт рівнинний, а також присутні токсичні породи, то раціонально виконати лісомеліоративну рекультивацію. Припустимо, що на даній території розташована промислова ділянка, яка на даний час не використовується.
2. Вибір напрямку рекультивації
Землі сільськогосподарського напрямку не підходять, тому що токсичні породи, водні джерела обмежені, поверхневе порушення земель.
Землі природоохоронного і санітарно-гігієнічного напрямку не можливі, так як породи, що підлягають рекультивації токсичні.
Водогосподарський напрям рекультивації передбачає використання кар’єрних виїмок та інших техногенних знижень для розміщення водоймищ, у тому числі рибницьких басейнів, тому така рекультивація неможлива, тому-що обмежені водні ресурси і нема кар’єрних виїмок.
Фітоміліоративна і рекреаційна рекультивація можлива – відносно стабільна екологічна обстановка, клімат сприятливий. Рекреаційна можлива лише в тому випадку, якщо породи фітотоксичні.
Таким чином єдиним напрямком рекультивації є лісомеліорація, тому що клімат території сприятливий, відносна стабільність екологічної обстановки, природний ландшафт рівнинний. При цій рекультивації не дамо розповсюджуватися вологі, а будимо її утримувати регулюючи стоки, зменшимо ерозію ґрунтів, збережемо біорізноманіття. Можлива мисливське та рекреаційне навантаження.
3. Гірничотехнічний етап рекультивації
Після закінчення експлуатації підприємства проводиться демонтаж будівель та споруд, оскільки після цієї роботи залишиться виробниче сміття: залишки будівничих конструкцій, бій цеглин, насипи шлаку, щебеню та ін., ці залишки будуть використовуватись в якості матеріалу для засипки котловини.
Потужність рекультіваційного шару, створюваного на ділянках, складених водотривкими і фітотоксичними породами визначається з врахуванням висоти капілярного підняття води:
P = H k + K + 0,2, м.
де Hk – висота капілярного підйому, м: глина – 0,2 – 0,5 м; суглинок – 1,5 – 3 м;
К – потужність шару, де найбільше зосередження кореневої маси рослин: деревні рослини - 2,5 – 4м.
Нк для глини 0,4 м; для суглинків – 1,5 м. К – 4 м.
Для глини: P = 0,4 + 4 + 0,2 = 4,6 (м)
Для суглинків: Р = 1,5 + 4 + 0,2 = 5,7 (м)
На першому етапі рекультивації на території утворюємо котловину площиною 1·106 м2, глибиною 3 м. Глибина котловини залежить від рівня ґрунтових вод та їх річного коливання.
Ґрунт, який дістали з котловини на деякий час поміщаємо в утворений нами відвал. Кількість ґрунту, які треба видобути становить:
V = 1·106 м2 · 3 м = 3·106 (м3 )
На другому етапі – зносимо всі будівлі, знімаємо токсичні породи з поверхні території глибиною 0,5 м та проводимо захоронення у котловину.
Загальна кількість порід, які підлягають зняттю становить:
V = 6·106 м2 · 0,5 = 3·106 (м3 )
Оскільки ґрунти переважно глинясті, то можемо не турбуватись за ґрунтові води.
На третьому етапі – наносимо екрануючий шар ґрунту на всю територію. Ґрунт беремо з відвалу, в якому знаходяться глинясті породи.
На четвертому етапі – покриваємо територію потенційно родючими породами, в нашому випадку суглинками. Потужність шару буде досягати 4 м, оскільки в цьому шарі буде найбільше зосереджена коренева маса рослин. Кількість потенційно родючих ґрунтів треба нанести:
V = 4 м · 6·106 м2 = 24·106 (м3 )
Перевезення ґрунту здійснюється самохвалом БелАЗ – 549. Рівняння поверхні здійснюється скрепером ДЗ – 107.
План забудови промислової ділянки та геоморфологічна будова після поліпшення ділянки представлені на листі 1. Тут же представлена стратиграфічна колонка.