Курсовая работа: Робочий проект впорядкування території багаторічних насаджень Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області

Згідно природно-сільськогосподарського районування території землекористування відноситься до степової засушливої зони, Придунайської провінції, Дунайсько-Дністровському округу, Ізмаїльському природно-сільськогосподарському агрогрунтовому району. На основі польового обстеження і камеральної обробки територія Плавнівської сільської ради представлена такими агро виробничими грипами ґрунтів:

чорноземи південні слабо змиті середньо суглинкові (74д);

чорноземи південні слабо змиті з плямами середньозмитих 30-50% середньо суглинкових (74д+75д);

чорноземи південні середньо змиті середньо суглинкові (75д);

чорноземи південні намиті середньо суглинкові (209д).

Ґрунтові карти виконуються на основі генетичної класифікації ґрунтів. При проектуванні багаторічних насаджень увагу слід приділити таким властивостям як: гранулометричний склад, кількість поживних речовин (гумусу), наявність активних карбонатів.

Відсоток складу гумусу визначається в запасах по шарах. Питома вага гумусу менше питомої ваги води, тому вводиться коефіцієнт перерахунку – 1,3.

Формула перерахунку відсоткового значення гумусу в тони на гектар:

Г т/га = Г% * 100* 1,3

При обчисленні отримано такі значення гумусу: 74д – 184,6 т/га, 74д+75д – 172,1 т/га, 75д – 187,2 т/га, 209д – 335,4 т/га.

Складання картограми ґрунтового покриву.

Неоднорідність, просторова мінливість ґрунтового покриву особливо на схилах, де головним чином розміщують виноградники, ускладнює процес розміщення плантацій. Ґрунтові карти лише в деяких випадках, при дуже однорідному ґрунтовому покриві, представлені крупними контурами, які можуть бути використані при проектуванні багаторічних насаджень. Традиційно складені для цих цілей карти агровиробничих груп ґрунтів ефективні лише при порівняно однорідному ґрунтовому покриві.

Крім цього, контури ґрунтових і агрогрунтових карт не завжди добре сфокусовані просторово з контурами інших екологічних факторів — рельєфу, мікроклімату. При проектуванні багаторічних насаджень увагу слід приділити виноградо- і садоважливим властивостям: гранулометричному складу; кількості поживних речовин (гумусу); наявності активних карбонатів.

В виноградарстві використовується можливість добору сортів під підщепу на різних за карбонатністю ґрунтах. Так при запасах активних карбонатів рекомендують сорти підщеп:

10-15% Ріпарія глухар де Монпельє;

до 20% - Ріпарія * Рупестріс 101-14, Ріпарія * Рупестріс 3309;

до 25% - Рупестріс дю Ло;

30 – 40% - Берландієрі * Ріпарія Кобер 5ББ;

50 – 60% - Шасла * Берландієрі 41Б.

В залежності від кількості поживних речовин, а саме запасів гумусу, визначається сила рості рослин, відповідно і схема садіння. Гумус розраховується в тонах на гектар (сумуються значення гумусу у відсотках по всім інтервалам глибин взяття зразків, ділиться на відповідну суму інтервалів, цей показник множиться на коефіцієнт перерахунку (1,3) та на 100). В залежності від вмісту активних карбонатів та запасів гумусу в метровому шарі ґрунту залежить форма та залитість значка в чисельнику.

Наступним моментом, який відображується на картограмі грунтового покриву, є гранулометричний склад, значок якого розміщується в знаменнику і відповідає градаціям класифікації Качинського.

2.5 СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ АМПЕЛОЕКОЛОГІЧНОЇ КАРТОГРАМИ

Комплексне екологічне картографування — розділення територій за комплексом екологічних факторів вирощування.

Комплексні екологічні картограми складають методом картографічного синтезу із однофакторних карт мікроклімату (морозонебезпеки та теплозабезпеченості), ґрунтового покриву та геоморфології (рельєфу). Шляхом фокусування контурів вищеназваних карт, виділяють ареали екологічних типів земель (екотопи), однорідні за основними властивостями природних умов вирощування багаторічних насаджень.

Параметри (градації) факторів:

1) Термічні: морозонебезпека, теплозабезпеченість.

2) Ґрунтові: гранулометричний склад, карбонати (активні), гумус.

3) Геоморфологічні положення за рельєфом: абсолютні та відносні висоти, експозиція та стрімкість схилу.

В процесі виділення екотопів проходить і певна переоцінка факторів залежно від їх лімітуючих значень. Так, наприклад, якщо ґрунти придатні під виноград за своїми властивостями, розміщені в долинах та балках, де найбільш морозобійні території, то розміщувати тут виноградники в неукривній культурі недопустимо. Основою для складання комплексної ампелоекологічної картограми можуть бути картограми термічних ресурсів, або картограми ґрунтового покриву. На картограму, що її взяли за основу, наносяться дві інші з їх контурами та умовними позначеннями. Виконують узгодження контурів та їх уточнення, нумерують, визначають площу і складають легенду картограми.