Курсовая работа: Роль гри в процесі формування усного мовлення учнів

1) теоретичні – для аналізу і узагальнення наукової і методичної літератури, навчальних програм, прогнозування та коригування процесу формування усного мовлення;

2) педагогічний експеримент, оснований на розробці та апробації педагогічної моделі гри як засобу формування усного мовлення;

3) статистичний аналіз експериментальних даних для виявлення ефективності процесу формування усного мовлення учнів засобами гри.

Розділ 1. Загальна характеристика гри, як форми навчально-пізнавальної діяльності

1.1 Сутність гри як специфічної форми навчання іноземної мови

Мова для людини є посередником у засвоєнні більшості найважливіших рис світових явищ; завдяки мові ми можемо впливати на зовнішній світ.

Знання рідної та іноземної мов – це пізнання культури народів, що духовно збагачує кожного, дає можливість краще пізнати своєрідність кожної нації.

Вивчення іноземної мови лише на базі навчальної програми в класі не завжди дає бажаний результат. Потрібний додатковий стимул, використання нових нетрадиційних форм і методів роботи, що заохочуватимуть до вивчення іноземної мови.

Перед вчителем іноземної мови життя ставить нові вимоги, завдання, проблеми. Серед них є такі здійснення яких безпосередньо залежить від нього самого, зокрема проблема якості уроків, проведення яких неможливе без урізноманітнення їхніх форм і методів. Досвід педагогічної праці доводить, що про впровадження в навчально-виховний процес нетрадиційних підходів до проведення уроків пов'язане, насамперед, з визначенням структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Для того щоб учні могли висловлюватись німецькою мовою на уроці, їх необхідно зацікавити в цьому і створити можливості для ефективного спілкування між собою та з учителем.

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей.

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо використовуються в шкільній практиці.

На уроці вчитель має справу з навчальними іграми, що, на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявити, однак у жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися й радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то гра перетвориться на звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка гра – це перш за все вправа.

Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому й надійному запам'ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов'язковою умовою активної участі, а в окремих випадках – обов’язковою умовою виграшу.

Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, під час якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожного уроку.

Саме ігрові прийоми значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій, розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації. Ігри можуть бути використані для формування будь-яких навичок і вмінь на всіх рівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані, радісні, переважають почуття співпраці, вони краще запам’ятають отриману інформацію, зокрема необхідну лексику та граматичні конструкції.

1.2 Місце гри в процесі навчання іноземної мови

Всім відомо, як не легко виховувати в учнів потребу вивчати іноземну мову, переконати кожного учня в тому, що йому необхідно знати цей предмет і підтримувати інтерес до нього.

Однією з найважливіших умов навчання є формування в них позитивного ставлення до навчання і пізнавальних інтересів. Тому урок треба будувати так, щоб учні працювали із задоволенням, не помічаючи стомлення. Увесь матеріал уроку має служити цьому.

Навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі передбачає комплексну реалізацію практичних, виховних і освітніх цілей. При цьому виховні й освітні цілі реалізуються в процесі практичного оволодіння іноземною мовою.

Вивчення іноземної мови потребує великих зусиль з боку учнів, систематичної праці, що сприяє формуванню таких якостей, як працьовитість, уважність, самостійність, допитливість.

У процесі навчання іноземної мови доречно використовувати наочні посібники-малюнки, картини, схеми, таблиці, фотографії. Їх використання вносить різноманітність у навчальний процес. Учні мають можливість наочно зобразити те, про що йдеться в певній ситуації.

Під час вивчення іноземної мови на уроці велике значення має гра. Це один з ефективних засобів навчання, що охоплює всі види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і під час досягнення результатів. Вона сприяє створенню на уроці умов звичайного мовного спілкування, знімає напруження, викликає зацікавленість.

Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до німецької мови.

Гра є провідною формою діяльності дитини в молодшому та середньому шкільному віці. Не секрет, що чимало видатних педагогів справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. І це зрозуміло. В іграх особливо повно й часом несподівано проявляються здібності людини, дитини. Ця мета надзвичайно важлива для глибокого її вивчення та, особливо, практичного застосування в школах. Її актуальність на сучасному етапі є очевидною, особливо з урахуванням нових віянь у системі освіти, що дають учителям простір для новаторства та реалізації власних неординарних ідей і рішень. І саме гра як найменш обтяжена умовностями та різноманітними обмеженнями форма найбільш сприятлива для застосування її в молодших і середніх класах, бо саме тут існують необмежені можливості для реалізації творчого потенціалу як учителя, так і учнів. Гра, як відомо, підвищує якість навчання.

Задовольняючи потребу дитини гратися, перевтілюватися, рухатися, ми забезпечуємо умови до вивчення іноземної мови. Така форма навчання не виснажує нервову систему та організм дитини, а реалізується головним чином за рахунок мимовільних процесів сприйняття і пам’яті. Оскільки гра, що охоплює елемент змагання, мотивує мовленнєву діяльність, а мотиви – це чинники активізації психічних процесів, то вона позитивно впливає на психічний розвиток дитини. Гра сприяє розвитку класифікую чого сприйняття, довільної уваги і пам’яті, а також мови, виробленню вміння спілкуватися, інтелектуальному зростанню (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, А.Н.Леонтьєв та інші).

Гра – сильний емоційний подразник, який знімає психологічні бар’єри, що заважають іноземному спілкуванню, підвищує ініціативність та активність учнів, а також стимулює позитивні емоції, які впливають на кору головного мозку, сприятливо розвиває зацікавленість до іноземної мови як предмета. І ця зацікавленість з’являється за рахунок задоволення і радості від процесу гри, що є одним із найважливіших завдань навчання.

Розділ 2. Практичні аспекти використання ігор на уроках іноземної мови

2.1 Гра як один із найефективніших методів навчання на початковому на середньому етапах засвоєння іноземної мови