Курсовая работа: Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах

4. Спільне вироблення загальних заходів по зміцненню морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частини і з’єднань.

Основні напрямки роботи активу частини:

1. Проведення державної політики щодо оборони і безпеки, посилення боротьби зі злочинністю.

2. Організація реклами військової служби у Внутрішніх військах МВС України через державні органи влади та засоби масової інформації.

3. Культурне шефство над військовими частинами і з’єднаннями з боку державних органів влади органів влади, культурно-просвітницьких організацій.

4. Надання допомоги місцевим адміністраціям у військово-патріотичній роботі з молоддю.

5. Вирішення соціально-побутових проблем військовослужбовців та членів їх сімей.

6. Організація передплати періодичних видань [3].

Механізм взаємодії включає в себе процес прямого, активного двостороннього зв’язку заступників командирів частини (з’єднань) з виховної роботи, груп (відділів) виховної роботи представників різних ланок громадських організацій що входять до складу активу частини з державними і громадськими організаціями, засобами масової інформації, в результаті якого проходить координація дій для досягнення таких цілей:

- проведення державної воєнної політики;

- зміщення бойової і мобілізаційної готовності, військової дисципліни;

- підвищення морально-психологічного стану особового складу;

- забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

- задоволення культурно-побутових запитів військовослужбовців;

- активна співпраця з виборчими територіальними органами під час проведення виборів, референдумів, опитувань тощо [1;2].

Давайте розглянемо, що бажано враховувати активу частини (з’єднання) під час підготовки та святкування Дня Внутрішніх військ, професійних, державних і релігійних свят:

- направити іменні запрошення на урочисті збори голові місцевої держадміністрації, начальникам УВС області, міста, району, начальникам взаємодіючих органів, головам громадських організацій, культурно-просвітницьких та благодійних фондів;

- разом із запрошеннями підготувати листи з клопотанням про заохочення особового складу;

- підготувати матеріали про досягнення в службово-бойовій діяльності частини (з’єднання) кращих офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів та передати ці матеріали разом із запрошеннями представникам засобів масової інформації;

- залучати до участі в святкових міроприємствах релігійних діячів, представників молодіжних патріотичних організацій [1;2;3].

Сьогодні в умовах активного розповсюдження релігії в суспільстві, що в першу чергу пов’язано з зняттям заборони та обмежень на цю проблему цілком актуальним є розуміння релігійного виховання, метою якого повинно бути формування у військовослужбовців поваги до релігії та розуміння її суті, як однієї з сфер духовного життя людства, на основі принципу добровільності.

В Україні з прийняттям закону 1991 року “Про свободу совісті і релігійні організації”, статті 35 Конституції України 1996 року щодо взаємин церкви і держави, закону України “По альтернативну (невійськову) службу”, затвердженням Кабінетом Міністрів “Переліку діючих в Україні організацій (конфесій), віровчення яких не припускає користування зброєю та служби у Збройних Силах” 1992 року створені достатні умови для вільного функціонування релігійних організацій традиційного і не традиційного спрямування у межах закону. На сьогоднішній день нараховується понад сімдесят різноманітних конфесій, більше п’ятсот тридцяти громад, одинадцяти віросповідних напрямків. Суттєво зросла діяльність впливових релігійних об¢єднань, національних меншин.

В цих умовах проходив процес релігійно-національного відродження, зростання релігійної мережі, міжнародного співробітництва церков та релігійних організацій України з міжнародними релігійними структурами та духовними центрами закордону [2;3].

Основними напрямками роботи громадських організацій частини з релігійними структурами є:

- роз’яснення військовослужбовцям історії релігії, її місце в духовному житті людства, особливостей сучасної релігійної структури в Україні, зміст та направленість існуючих релігійних течій;

- показ особовому складу зв’язку релігії та культури, змісту та особливостей релігійних свят, обрядів практичне їх втілення при організації культурно-освітньої роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей;

- виховання високої духовної культури, доведення та роз’яснення етичних правил поведінки в релігійних закладах;

- створення умов за принципом добровільного ознайомлення з змістом біблії, інших релігійних творів, для відвідування віруючими релігійних закладів;

- всебічне сприяння та надання допомоги військовими частинами релігійним установам в відновлені та збереженні історичних пам’ятників релігії.