- залучення учнів у пошуково-дослідницьку діяльність засобами туризму.

Виховання засобами краєзнавчо-туристичної роботи дітей припускає організацію оздоровчо-пізнавальної діяльності засобами туризму під керівництвом педагогів таким чином, щоб виявлявся переважний вплив освітньо-виховного процесу на рухову, творчу, пізнавальну й емоційну сферу дитини в безпосередньому контакті з дійсністю - навколишнім природним і соціальним середовищем. При цьому індивідуалізована підготовка організму дитини до фізичних навантажень припускає необхідність їх строгого дозування по об`єму, величині, тривалості і напруженості відповідно до статі і віку, а також рівня функціонального і біологічного індивідуального розвитку.

Зміст програм розрахований на чотири роки занять з учнями старших класів загальноосвітньої школи, що виявляють інтерес до природознавства, фізичній культурі, туризмові і краєзнавству. Мінімальний склад групи, що рекомендується, 1-го року занять - 15 чоловік, 2-го і наступного років - не менш 12 чоловік.

В основі задуму програмно-методичного комплекту лежить ідея розвиваючого навчання (В.В. Давидова й ін.) у процесі спільної діяльності дітей і спеціально підготовленого організатора дитячої оздоровчо-пізнавальної, туристської самодіяльності (учитель, батько, старший школяр, студент педагогічного училища, педагогічного вузу). Зміст комплекту програм спирається на концепції дитячо-юнацького туризму "Школа життя - навколишній світ" (А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків) і припускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальній діяльності дітей і їх батьків.

Зміст програм побудований у формі своєрідного "освітнього маршруту" - подорожі в навколишнє середовище з елементами її пізнання. "Освітній маршрут" припускає реалізацію принципів диференціації і особистісно-орієнтованої діяльності при відповідному рівні підготовленості дітей педагогічній підтримці.

Типова навчальна програма кожного року занять розрахована на 216 годин, з вересня по травень включно. Педагог має можливість з урахуванням місцевих традицій і особистісних творчих особливостей, виходячи з пори року і погодно-кліматичних умов, самостійно розподіляти послідовність вивчення тем програми, установлювати тривалість занять, що не повинно перевищувати двох академічних годин у приміщенні і чотирьох годин на місцевості. У канікулярний час педагог, як правило, може збільшувати кількість і тривалість занять за умови організації активної оздоровчо-пізнавальної діяльності учнів на свіжому повітрі в природному середовищі.

Кожна тема занять повинна припускати як організацію активної оздоровчо-спортивної (фізичні вправи; рухливі ігри; міні-змагання; змагання в приміщенні і на природі; туристські й оздоровчі прогулянки), так і пізнавально-творчої діяльності учнів (бесіди; малювання природних об'єктів; колективне читання й обговорення художніх творів про природу і мандрівників; перегляд мультфільмів, казок і відеосюжетів; виготовлення дітьми виробів із природних матеріалів; екскурсії).

"Освітні маршрути" повинні проходити через такі освітні області, як словесність, природознавство, мистецтво, фізична культура й оздоровчо-пізнавальний туризм, соціальна практика, технологія, психологічна культура й ін. Вони повинні сприяти освоєнню учнями основ пізнання в питаннях краєзнавства; абетки туристсько-побутових і санітарно-гігієнічних навичок; організації туристського побуту в польових умовах; орієнтування на місцевості в умовах свого мікрорайону (шкільного двору); формуванню фізкультурно-туристських знань, умінь і навичок; навчанню руховим навичкам і діям; загальному зміцненню здоров'я і загартовуванню організму; розвиткові фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей і швидкісно-силових якостей); оволодінню технікою подолання найпростіших природних і штучних перешкод під час екскурсій на природу, туристських прогулянок, походів вихідного дня.

Організація оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності повинна будуватися диференційовано, з обліком індивідуальних вікових і статевих особливостей молодших школярів і бути особистісно-орієнтованою. Педагогові важливо передбачати організацію відпочинку дітей після інтенсивного фізичного або емоційно-психологічного навантаження для відновлення ними витрачених сил. Кожен захід - туристська прогулянка, міні-змагання, фізичні вправи, екскурсія та інші - повинно припускати загальне оздоровлення, що гартує вплив на організм учнів, нормалізацію всіх його функцій.

Зміст програм складений з урахуванням принципів концентричного освоєння навколишньої дійсності, циклічності проведення оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої і дослідницької діяльності, використання посадово-рольової системи творчого самоврядування і розвитку творчої самодіяльності дитячого оздоровчого туристського об'єднання.

Учні, які займаються 1-2 роки безпосередньо знайомляться з навколишнім їхнім світом - своєю родиною, своїм класом, своєю школою, своїм мікрорайоном (населеним пунктом), найближчою зеленою зоною (парком, лісом, рікою); у них формуються початкові навички здорового способу життя і безпечного поводження в навколишньому світі.

Учні, які займаються 3-4 роки розширюють зону пізнання навколишнього світу і знайомляться з визначними пам'ятками мікрорайону школи, із зеленими масивами свого району; з ними можливі одно-дводенні міні-походи по рідному краї - найближчим околицям свого населеного пункту; вони закріплюють і удосконалюють навички здорового способу життя, охорони навколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності.

Систематичну оздоровчо-пізнавальну, туристсько-краєзнавчу діяльність з школярами необхідно будувати на безупинно змінюючих один одного, а в деяких випадках і накладаючись один на одного циклах (макро-, мікро- і мезо-), кожний з яких повинен включати: підготовку до заходу, його організацію і проведення (гри на свіжому повітрі, екскурсії, туристські прогулянки, фізичні вправи, міні-походи, одноденні походи, міні-змагання й ін.) і підведення його підсумків (оформлення виставки творчих робіт; творчі звіти - інсценівки, розповіді й ін.; оформлення стінних фотогазет; проведення вечорів, змагань і КВНів, спільний аналіз досягнень і промахів на змаганнях і міні-змаганнях).

Передбачається, що велика частина занять буде проводитися на відкритому повітрі, на шкільному дворі або в парку (лісопарку). В осінні, зимові і весняні канікули передбачається активна участь учнів в туристсько-краєзнавчих і спортивно-оздоровчих заходах у рамках програми "Канікули".

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності буде вищою, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його віковим особливостям і індивідуальним творчим здібностям, мотивам і інтересам ігрових посад (ролей): організаційно-господарських (командир, фізорг, ремонтний майстер, штурман, черговий, завідувач спорядженням, санінструктор і т.д.) і пізнавально-краєзнавчих (знавець погоди, знавець птахів, знавець рослин, знавець трав, знавець вулиці, знавець визначних пам'яток і т.д.). При цьому педагогові необхідно формувати у вихованців відповідальне відношення до виконання посадово-рольвих обов'язків, колективізм, пунктуальність, ініціативність.

Програми передбачають проведення систематичної (не менш двох протягом кожного року занять) психолого-педагогічної і медико-функціональної діагностики і тестування, що займаються з метою спостереження і контролю за впливом занять оздоровчо-пізнавальним туризмом на їхній організм і відстеження динаміки розвитку функціональних, фізичних і творчих здібностей дітей. Таке спостереження дозволить вчасно коригувати дозування обсягів, інтенсивність і тривалість навантажень, а також допоможе при розробці разом з родиною (батьки) і школою (класний керівник, шкільний психолог, шкільний медичний працівник, організатор позакласної і позашкільної роботи) особистісно-орієнтованих "освітніх маршрутів" для кожного вихованця.

Заняття в гуртках з краєзнавчо-туристичної роботи сприяють більш повному засвоєнню шкільної програми з фізичної культури, яка включає і розділ туризму. Уроки туризму сприяють формуванню та розвитку практичних навиків у дитини. Уроки туризму дещо переплітаються з тематикою занять гуртків.

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

Допомогти вам зробити відкриття, перевірити самого себе "на міцність" зможуть центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станції юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризм залишається одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків у позанавчальний час.

На даний час в Україні діє 102 центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді - 1, Кримський республіканський - 1, обласних - 22, міських - 50, районних - 28 (в тому числі 2 районних в містах). Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська область - - 9, Хмельницька - 8, Луганська і Полтавська - по 7, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Волинська - по 6.

Головними завданнями центрів туризму є реалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їх оздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання методичної і практичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.

Основними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи. Координаторами такої роботи в Україні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, в області - позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій".

Станом на 1 січня 2007 року в Чернігівській області діють Центри туризму: ПНЗ Чернігівський обласний Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій, Чернігівський міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми ти молоддю, Ніжинський міський Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Любецький районний клуб туризму і краєзнавства, Куликівський районний Центр позашкільної освіти, Козелецька станція юних туристів, відділи туризму та краєзнавства при Варвинському районному Будинку школярів та Талалаївському Центрі дитячої та юнацької творчості.

3.2 Робота турис тично-краєзнавчих гуртків

Мережа гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку з року в рік збільшується по Чернігівській області. Так, у порівнянні з 2005-2006 навч. роком загальна кількість туристсько-краєзнавчих гуртків в області збільшилась на 48 одиниць. Якщо у 2005 -2006 навч. році їх займалося 627 (9641 учень), то у 2006-2007 навч. році їх налічувалося 675 (10020 учнів). У цілому в Чернігівській області охоплення дітей гуртковою туристсько-краєзнавчою роботою складає 8,5% від загальної кількості учнів (у 2005 році - 7,7% охоплення дітей гуртковою роботою). Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча діяльність учнів у 2006-2007 навч. році була у Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому, Куликівському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Талалаївському районах та містах Ніжин, Прилуки, Чернігів.

Кількість гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку по Чернігівській області за 2003 – 2006 роки

Порівняльна характеристика кількості учнів в туристко-краєзнавчих гуртках за 2003 – 2006 роки

Отже, як видно з діаграм, спостерігається в 2004 році незначний спад кількості гуртків туристично-краєзнавчого напрямку в порівнянні з 2003 роком. Але далі за 2005 – 2006 роки йде покращення даної ситуації.

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

Здоров'я населення - найважливіша характеристика розвитку країни. За своєю сутністю здоров'я людини є гармонійною єдністю біологічних і соціальних якостей, зумовлених природними й набутими біологічними та соціальними явищами. Сьогодні в Україні спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров'я населення в цілому та дітей зокрема. Тому, питання оздоровлення та відпочинку дітей та учнівської молоді є одним із соціально важливих напрямків роботи позашкільних навчальних закладів як в Україні, так і в області. У 2006-2007 навч. році працювало 7 туристсько-спортивних оздоровчих таборів, з них 4 пересувних - міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю (м. Чернігів, урочище Ялівщина), м. Ніжин - Центр туризму та краєзнавства учнівської молоді (туристсько-оздоровчий табір "Круїз" (пер. Ангарський, Крим, р. Десна, с. Батурин -123 учня); позашкільний навчальний заклад Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій - З стаціонарних (дитячий табір "Юний турист", с. Количівка, Чернігівського району - 647 учнів; оздоровчий табір "Зміна", смт. Седнів Чернігівського району - 476 учнів, турбаза "Деснянка" - м. Чернігів, вул. Нахімова,3 - 1408 чол.); Центр творчості дітей та юнацтва, м. Прилуки - 62 учня. Велике значення у оздоровленні та відпочинку учнівської молоді мають оздоровчі та спортивні походи, яких в 2006-2007 навч. році було проведено 66. Всього засобами туризму і краєзнавства оздоровлено 1400 учнів.