Курсовая работа: Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нової машини
1 Розрахунок річних режимів роботи машини
За річним режимом роботи машини розподіляємо річний календарний час на робочий та неробочий, тобто коли вона не працює з тих чи інших причин.
Розробляємо річні режими роботи на середньоспискову машину по кожній групі машин для визначення терміну їх робочого часу протягом року.
Річний режим роботи машин встановлюємо у годинах робочого часу.
Розраховуємо кількість годин роботи машини за рік за формулою:
, (1.1)
де 
– кількість робочих днів машини за рік;
– тривалість зміни, год. (у розрахунках приймаємо 8 годин);
– коефіцієнт змінності (додаток 4);
– коефіцієнт внутрізмінного використання робочого часу машини (додаток 4).
Кількість робочих днів машини за рік визначаємо із рівняння:
, (1.2)
де 
– календарна кількість днів за рік ( приймаємо 365);
– кількість святкових та вихідних днів за рік (114);
– кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами.
Перерви у роботі машини , пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами, визначаємо за даними районних управлінь гідрометеослужби (додаток 2). При цьому враховуємо:
а) дощові та холодні дні – для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю більше ніж 0,15м3 , бульдозерів, тракторів, кущорізів, стрілових кранів та інших машин, які розраховані на роботу в мерзлих ґрунтах;
б) дощові дні й дні промерзання ґрунту – для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю 0,15м3 , багатоківшевих екскаваторів, скреперів, автогрейдерів, планувальників, каналокопачів та інших машин, які не розраховані на роботу з мерзлими ґрунтами.
Так як частина простоїв із метеорологічних причин припадає на вихідні та святкові дні, то величину приймаємо з урахуванням поправкового коефіцієнта, який відповідно до нормативної літератури рівний 0,7. Крім того, частину машин можна використовувати і в ці несприятливі дні на інших видах робіт, що враховується коефіцієнтом 
. Тоді кількість неробочих днів машини через несприятливі метеорологічні умови для Одеської області буде дорівнювати:
дн;
дн.
Визначаємо величину простоїв через організаційні (непередбачені) причини 
на основі фактичних даних про перерви у роботі машини за звітний період. Намічаємо організаційно-технічні заходи, проведення яких дасть змогу у році, що планується, зменшити кількість днів із простоями з організаційних причин. При розрахунку планових річних режимів роботи значення приймаємо рівним 1,5...5% загальної кількості календарних днів за рік, тобто
; (1.3)
дн.
Час dпб , що витрачається на перебазування машини, приймаємо рівним 5 днів.
Час 
, що витрачається на технічні обслуговування та ремонт, визначаємо за формулою:
, (1.4)
Де pr – ремонтний коефіцієнт, являє собою кількість днів, що припадає на ТО і Р на 1 годину роботи машини:
, (1.5)
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--