де, K_p – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту, обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);

n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;

h_i – товщина кожного захисного прошарку, см;

a_i – товщина прошарку половинного ослаблення, см;

визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..

-0, 2 -0, 2

Дрз•мax 5* Pi ·(tн - tx )

Kосл.пот. = ———— = ————————

50 50

Д_рзМмax – доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

P_i – максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.

t_н – час початку зараження;

t_вип – час випадання РР (у середньому t_вии = 1г);

t_x – час закінчення опромінення, г;

V_c – швидкість вітру, км/г;

50 – безпечна доза опромінення, Р

R_x – відстань від центру вибуху до об’єкта, км

V_с.в. – швидкість вітру, км/

t_н = R_x / V_c + t_вип г

2.Визначають необхідні захисні властивості Рф.пот.

Необхідна міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).

3.Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманими з довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.

K_зм = M_зм /M

де, М_зм – кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних

М – чисельність вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.

У висновках указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.

Розглянемо приклад

1.Очікувана потужність ядерних боєпроипасів q = 20кт,

2.Вид вибуху – наземний. Відстань від центру вибуху до об’єкта R_x = 2км

3.Швидкість середнього вітру V_c = 50 км/г;

4.Напрямок середнього вітру – у бік об’єкта

5.Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиско 100кПа