Коефіцієнт загасання кабелю визначається співвідношенням:

, (5.2.2)

Значення - втрати в діелектрику, - втрати в екрані, - втрати на частоті, для різних типів кабелю різні. Для кабелю МКТ-4 ці значення складають відповідно: 0,065; 5,265; 0,0186.

Для ЦСП ІКМ-480х2 і коаксіального кабелю МКТ-4 використовуючи таблицю 3.1 знаходимо значення =51,840 МГц.

=0,551,840 =25,920 МГц

Отже, коефіцієнт загасання кабелю буде рівний:

дБ.

Максимально допустима довжина РД:

=86/27,35=3,14 км.

5.3 Розрахунок кількості регенераційних дільниць і складання плану розміщення НРП на магістралі

Для визначення кількості РД на кожній з секцій ЦЛТ (ділянок ОРП-ОРП) спочатку визначається число:

, (5.3.1)

де - обернені квадратні дужки означають ціле число, l _орп - довжина ділянки ОРП-ОРП; l _ном - номінальна довжина РД. Для ЦСП ІКМ-1920 =3км.

Далі проводиться аналіз різниці:

(5.3.2)

Якщо Δ=0, то довжина кожної РД приймається рівною цьому значенню l _РД , укорочених ділянок не буде, а кількість РД буде рівною N _РД =M . Кількість НРП буде завжди на 1 менше ніж кількість РД.

Якщо Δ≥0,5, то ділянка ОРП-ОРП складатиметься з М ділянок довжиною l _РД і однієї укороченої ділянки, довжина якої визначатиметься як l _УК =Δ^. l _РД . Кількість РД складатиме N _РД =M +1. В цьому випадку, ОРП регенератора корегує загасання на укороченій ділянці. При цьому укорочену ділянку розташовують біля ОРП або біля КП.

Якщо Δ<0,5 то матимемо М -1 ділянок довжиною l _РД і 2 укорочених ділянки, довжина кожної з яких складатиме l _УК =0,5^{. (} 1+Δ).l _РД. Загальна кількість РД також буде М +1. Використання 2-х укорочених ділянок забезпечує можливість корекції загасання РД за допомогою АРП регенератора та підвищення захищеності регенераторів кожної з укорочених ділянок. Ці ділянки доцільно розташовувати близько місця розташування КП або ОРП.

На практиці визначається можливість розміщення НРП у відповідності з розрахунками на трасі. Найчастіше, через особливості траси потрібно корегувати первинне розміщення НРП. Звичайно, корегування призводить до збільшення кількості РД. На трасі будуть РД як номінальної довжини, так й укорочені. Однак, і це корегування може бути проміжним. Справа в тому, що якщо результати наступних розрахунків доведуть, що захищеність від завад сигналів ЦЛТ виявиться недостатньою, то для її підвищення може бути доцільним зменшення довжини РД і наступний перерозподіл розміщення НРП.

Таким чином, процес розміщення НРП складається з кількох етапів і передбачає виконання наступних операцій.

1. Вибір довжини РД, що не перевищує максимальне допустиме значення . Звичайно вибирають .

2. Перевірка реального розміщення НРП на трасі.

3. Розрахунок допустимих і очікуваних значень захищеності (, ) і імовірності помилок ().

4. Порівняння очікуваних захищеності та імовірності помилок з допустимими значеннями.

Якщо очікувані значення захищеності та імовірності помилки не задовольняють допустимим значенням, то довжина кожної з РД зменшується на величину в межах . В технічних даних апаратури ЦСП, як правило, вказуються допустимі межі відхилення довжини РД від номінального значення. В деяких випадках, під час великого завантаження основного кабелю може виявитися доцільним введення додаткового кабелю, що дозволяє знизити завантаження основного кабелю та підвищити завадозахищенність сигналу ЦЛТ. При цьому може з’явитися можливість збільшити довжину РД.

Для ділянки А-В (L_АВ =180 км): М ==60,∆=180/3-60=0, N _РД =М=60, N _НРП =59.

Для ділянки В-С (L_BС =186 км): М ==62,∆=186/3-62=0, N _РД =М =62, N _НРП =61.

Для ділянки В-D (L_BD =110 км): М==36,∆=110/3-36=0,666, ∆≥0,5, l _УК =Δ^. l _РД =0,666*3=2 км,

N _РД =М +1=36+1=37, N _НРП =36.

Усі результати розрахунків кількості НРП наведені у таблиці 5.3.1, а також на рисунку 5.3.1 представлена схема (план) розміщення регенераційних пунктів на кожній з дільниць (секцій) магістралі (між суміжними КП).