Курсовая работа: Розробка автоматизованої системи обліку працівника бібліотечного фонду коледжу УДАУ

До основної інформації належить:

Ведення книжного фонду;

Реєстрація каталогу;

Реєстрація читачів.

Введення книжного фонду об’єднує в собі:

Інвентарний номер - набір цифр, за допомогою якого визначається номер книги;

Бібліотечний код книги крім набору цифр в код включає головну букву розділу, в який входить книга;

Відмітка про видачу та повернення, необхідна для обліку за переміщенням книг та контролю за книжним фондом;

Списання книг - дає інформацію про ту чи іншу книгу, яка не використовується книжним фондом.

Реєстрація каталогу містить:

Бібліотечний код книги, який допомагає швидше здійснити пошук потрібної книги;

Автор книги, містить як одного автора так і список авторів;

Назву книги;

Видавництво - вказується найменування видавництва книги;

Рік видання - вказується рік видання книги;

Кількість сторінок;

Тема - інформація про тематику книг того чи іншого розділу, яка допомагає швидше знайти потрібну книгу.

Реєстрація читачів містить в своїй структурі наступну інформацію:

Номер читацького білету, містить в собі інформацію про номер під яким був зареєстрований той чи інший читач;

ПІБ- вказуються повні ініціали читача;

Адреса - дана інформація містить адресу проживання читача, адресу місця роботи, а також контактні телефони (домашній, робочий). Дана інформація допоможе у випадку необхідності знайти читача для рішення проблеми чи для згадування про повернення чи видачу потрібної книги.

Інформація потрібна для роботи у бібліотечному фонді вводиться, оброблюється, зберігається та виводиться різними видами програмного забезпечення, які раціоналізують роботу працівників бібліотеки.

Методи реалізації можуть реалізовуватися різними програмними продуктами, вибір яких залежить від сфери діяльності.

2. Проектування баз даних бібліотечного фонду Тальнівського будівельно-економічного коледжу УДАУ

2.1 Інфологічна модель даних

Ціль інфологічного моделювання - забезпечення найбільш дійсних для людини способів збору та представлення тієї інформації, яку зберігають в створюваній базі даних. Тому інфологічну модель даних намагаються створювати по аналогії з дійсною мовою. Основними конструктивними елементами інфологічних моделей є дійсності, зв’язки між ними та їх властивості (атрибути).

Дійсність - любий розрізняючий об’єкт (об’єкт, який ми можемо відрізнити від іншого), інформацію про який треба зберігати в базі даних. Дійсністю можуть бути люди, місця, смак, колір та ін. Необхідно розрізняти такі поняття як тип дійсності та екземпляр дійсності. Поняття тип дійсності відноситься до набору однорідних особистостей, предметів, подій або ідей, виступаючих як єдине ціле. Екземпляр дійсності відноситься до певної речі в наборі. Наприклад, типом дійсності може бути ім’я, а атрибутом - Сергій, Марина та ін.

Атрибут - поіменована характеристика дійсності. Його ім’я повинно бути унікальне для певного типу дійсності, але може бути однаковим для різних типів дійсності. Атрибути використовуються для визначення того, яка інформація повинна бути зібрана про дійсність. Прикладами атрибутів для дійсності автомобіль є тип, марка, номерний знак, колір. Тут також існують різноманіття між типом та екземпляром. Тип атрибуту колір має багато екземплярів чи значень: червоний, синій, зелений та ін., однак кожному екземпляру дійсності привласнюється тільки одне значення атрибуту.

Абсолютна різниця між типами дійсності та атрибутами відсутня. Атрибут є таким тільки в зв’язку з типом дійсності. В іншому контексті атрибут може виступати як самостійна дійсність. Наприклад, для автомобільного заводу колір - тільки атрибут продукту виробництва, а для лакофарбуючої фабрики колір - тип дійсності.

Ключ - мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти потрібний екземпляр дійсності. Мінімальність означає, що виключення із набору будь - якого атрибуту не дозволяє ідентифікувати дійсність по тим, що залишились. Для дійсності розклад ключем є атрибут номер_рейсу та пункт призначення.

Зв’язок - асоціювання двох чи більше дійсностей. Якщо б призначенням бази даних було тільки зберігання відокремлених, не зв’язаних між собою даних, то її структура могла бути досить простою. Однак одне з основних вимагань до організації баз даних - це забезпечення можливості пошуку одних дійсностей за значеннями інших, для чого необхідно встановити між ними певні зв’язки. А так як в реальних базах даних нерідко міститься сотні чи навіть тисячі дійсностей, то теоретично між ними може бути встановлено більше мільйона зв’язків. Наявність такої множини зв’язків і визначає тяжкість інфологічних моделей.