Курсовая работа: Розробка дільниці технічного обслуговування та ремонту ходової частини Mitsubishi Lancer

Рисунок 1.4 - Стійка передньої підвіски MITSUBISHILANCER

Поршень ущільнюється в циліндрі кільцем з наповненого фторопласта, за рахунок чого різко збільшується зносостійкість пари: циліндр поршень. На штоку напресована, а потім приварена обмежувальна втулка 30, що, впираючись у плунжер 17 гідравлічного буфера віддачі, обмежує хід віддачі. Гідравлічний буфер віддачі складається з плунжера 17 і пружини 18, під дією якої плунжер опускається вниз до упора у виступ циліндра. Між штоком і плунжером мається зазор, через який повідомляються порожнини над плунжером і під ним. Між верхньою частиною плунжера і циліндром мається калібрований зазор для дроселювання рідини, коли втулка 30 перекриває з торця зазор між штоком і плунжером. Між іншою частиною плунжера і циліндром є значний зазор за рахунок збільшення діаметра циліндра в зоні нижньої і середньої частини плунжера (при нижнім положенні плунжера). Рух штока в циліндрі направляється розрізною втулкою 19 із фторопластовою вставкою. Втулка 19 запресована в напрямну обойму 20. У каналі обойми встановлена зливальна трубка, що з’єднує верхню порожнину обойми з кільцевою проточкою корпуса телескопічної стійки. По цій трубці зливається рідина, що пройшла через зазор між штоком і направляючою втулкою, щоб не було спінювання рідини через контакт з повітрям. Обойма в зборі з направляючою втулкою напресовується циліндричним пояскам на циліндр. Обойма в корпусі стійки ущільнюється гумовим кільцем 21. Слідом за обоймою направляючої втулки в корпусі стійки встановлюються самопідтискний сальник 22 каркасного типу з обоймою 23, прокладка 24 і захисне кільце 25 штока. Всі деталі, встановлені в корпус стійки, піджимаються гайкою 26. При цьому деталі ущільнення вибирають зазори між деталями, забезпечуючи герметичність стійки. Сальник 22 армований металевим каркасом, внаслідок чого досягається необхідна його твердість. Всередині сальника маються два робочі кромки, прилягаючі до поверхні штока. Піджим однієї з кромок забезпечується пружиною, іншої за рахунок пружності гуми сальника. Тому сальник називається самопідтискним. Він встановлений у металевій обоймі 23. Металокерамічне кільце захищає робочу поверхню штока від забруднення. На корпус стійки напресована опора 27, у яку при ході стиску упирається буфер ходу стиску. У верхній частині штока мається різьблення для гайки кріплення верхньої опори стійкі і виконані лиски під ключ для утримання від провертання штока при обертанні гайки. [ 1]

1.2.2 Задня підвіска

На автомобілі встановлена торсіонно-важільна підвіска задніх коліс (рисунок 1.5). Направляючим пристроєм підвіски є два подовжніх важелі 2, з'єднаних між собою пружним з'єднувачем 19. Тому що з'єднувач значно зміщений уперед від осі коліс, то по своїх кінематичних властивостях підвіска відповідає незалежній підвісці на подовжніх важелях. Незалежність ходу кожного колеса за рахунок скручування підсилювача, що має U-образний перетин, що має велику твердість на вигин і малої - на крутіння. Подовжні важелі 2 виконані з труби. Вони приварені до з'єднувача 19 через підсилювачі важелів і утворять разом із з'єднувачем єдину балку, шарнірно підвішену через кронштейни 3 до кузова. Кожен важіль підвіски попереду має втулку, у яку запресований резинометалічний шарнір 32, що складається з гумової 4 і металевої 5 втулок. Через розпірну втулку 5 проходить болт 6, що з'єднує важіль підвіски зі штампованим кронштейном 3, що кріпиться до кронштейна

де: 1- Маточина заднього колеса; 2- Важіль задньої підвіски; 3- Кронштейн кріплень важеля підвіски; 4- Гумова втулка шарніра важеля; 5- Розпірна втулка шарніра важеля; 6. Болт кріплення важеля задньої підвіски; 7- Кронштейн кузова; 8- Опорна шайба кріплення штока амортизатора; 9- Верхня опора пружини підвіски; 10- Розпірна втулка; 11- Ізолююча прокладка пружини підвіски; 12. Пружина задньої підвіски; 13- Подушки кріплення штока амортизатора; 14- Буфер ходу стиску; 15- Шток амортизатора; 16- Захисний кожух амортизатора; 17- Нижня опорна чашка пружини підвіски; 18- Амортизатор; 19- З'єднувач важелів; 20- Вісь маточини; 21- Ковпак; 22- Гайка кріплення маточини колеса; 23. Ущільнювальне кільце; 24. Шайба підшипника; 25- Підшипник маточини; 26- Щит гальма; 27- Стопорне кільце; 28- Брудовідображувач; 29- Фланець важеля підвіски; 30- Втулка амортизатора; 31- Кронштейн важеля з вушком для кріплення амортизатора; 32- Резинометалічний шарнір важеля підвіски;

Рисунок 1.5 - Задня підвіска MITSUBISHILANCER

7 кузова приварними болтами з гайками і шайбами. На болт кріплення важеля навертається самоконтрящаяся гайка. До задньої частини важелів приварені кронштейни 31 з вушками для кріплення амортизаторів і фланцями 29 для кріплення болтами осі 20 маточини заднього колеса і щита гальмового механізму заднього колеса. Пружні елементи підвіски складаються з пружин 12 і буфера 14 ходу стиску. Пружина виконана з пружинної сталі круглого перетину. Вона встановлена на амортизаторі 18 і спирається нижньою частиною на чашку 17, а верхньої - в опору 9, приварену до внутрішньої арки кузова. Нижня опорна чашка пружини приварена до амортизатора. Між пружиною і верхньою опорою встановлена ізолююча гумова прокладка 11. Пружини задньої підвіски, як і передньої, під контрольним навантаженням по довжині поділяються на два класи - А и Б. Пружини класу А маркіруються жовтою фарбою по зовнішній стороні середніх витків, класу Б - зеленої. Буфер 14 ходу стиску виконаний з поліуретану. Він установлений на штоку амортизатора усередині пружини підвіски. Зверху буфер упирається в кришку захисного кожуха 16, а при включенні в роботу - на опору буфера, що напресована на верхню частину резервуара амортизатора. На зовнішній поверхні буфера виконані кільцеві канавки, що визначають місце його деформації. Захисний кожух 16 охороняє від забруднення і механічних ушкоджень шток 15 амортизатора і буфер 14 ходу стис