Курсовая работа: Розробка моделі демісезонної жіночої куртки
А4 33
33 34
А4 3=ℓгс =10
31 32 =4,0
А4 33 =3,0
33 34 =9,0
10
4,0
3,0
9,0
10
4,0
3,0
9,0
2.4.3 Побудова модельної конструкції
Після проведення розрахунків та побудови креслення базової конструкції вихідної модельної конструкції, визначають модельні особливості виробу одним з методів моделювання: графічним або макетним наносяться на базову конструкцію лінії фасону, тобто кокетки, рельєфи, підрізи, валани і т.д.
В основу графічного методу побудови розгорток поверхні одягу покладені принципи геометрії, завдяки чому нерозгорнуту поверхню можна поділити на участки і піду частки потім їх розгортають і в результаті чого робота зводиться до побудови розгорток, які потім використовують для побудови креслення розгортки всієї поверхні, яку вивчають шляхом укладання їх в визначеній послідовності.
Макетним методом було перенесено нагрудну виточку в кокетку.
А графічним – бічні зрізи, комір, кокетки.
3. Робоча документація
В робочій документації повинні бути оформлений технічний опис з комплектом лекал деталей з основної тканини, підкладки та прокладу. На цій стадії проектування уточнюють лекала після виготовлення заказу, визначають норму витрат матеріалу на модель, виготовляється технічне розмножування лекал і повністю оформляють технічний опис на модель, яка проектується.
Робоча документація на модель швейного виробу розробляється безпосередньо на швейному підприємстві на основі конструкторської документації технічного проекту і його креслень.
3.1. Розробка остаточних лекал на модель
Вихідними даними для розробки креслень лекал деталей одягу є технічне креслення модельної конструкції, властивості матеріалів і обрані методи обробки.
В умовах виробництва по робочим кресленням виготовляють два види основних лекал: лекала-еталони і робочі лекала. За допомогою робочих лекал розкроюють деталі виробу, а лекала-еталони повністю схожі на робочі лекала і слугують для їхньої перевірки. Лекала-еталони зберігаються в експериментальному цеху і перевіряють по робочому кресленню чи табелю мір один раз в квартал.
На лекало кожної деталі наносять спеціальні маркіровані дані.
На одній з деталей (зазвичай на пілочці) складають специфікацію всіх лекал і деталей за призначенням(верх, підкладка, приклад).
Розкладка лекал – це кінцева стадія проектування одягу.
3.2 Специфікація деталей крою