Курсовая работа: Розвиток баскетболу на візках в Україні

Клас L2. Спортсмени, які мають рухові порушення в трьох або чотирьох кінцівках, що вони є менш значними, ніж у класі L1.

Клас L3. Спортсмени з обмеженими функціональними можливостями в трьох кінцівках.

Клас L4. Спортсмени з обмеженими функціональними можливостями в двох і трьох кінцівках, що вони є менш значними, ніж у класі L3.

Клас L5. Спортсмени з обмеженими можливостями в принаймні в одній кінцівці.

Клас L6. Спортсмени з невеликими функціональними обмеженнями.

Окрім оцінювання силових можливостей спортсменів з «іншими пошкодженнями опорно-рухового апарату» за ММТ, використовується оцінка можливих амплітуд рухів у суглобах:

0 балів – відсутність рухів;

1 бал – мінімальна амплітуда рухів;

2 бали – до 25% нормальної амплітуди рухів;

3 бали – до 50% нормальної амплітуди рухів;

4 бали – до 75% нормальної амплітуди рухів;

5 балів – повна амплітуда рухів.

Слід зауважити, що у функціональних класифікаціях з різних видів спорту спортсменів «з іншими пошкодженнями опорно-рухового апарату» можуть розподіляти на 6–8 класів та об`єднувати у стартовій групи.

Для того, щоб мати право грати у санкціонованих IWBF турнірах з баскетболу на колясках, гравець повинен відповідати певним стандартам. IWBF вимагає, щоб гравець, омели принаймні «мінімальної інвалідності», щоб мати право грати у санкціонованих IWBF турнірах:

Для прийняття в IWBF, гравець в баскетбол на візку відповідати таким критеріям:

Гравець в баскетбол на візку не може робити стрибок, не може розвивати швидкість і контроль, безпека, стабільність і витривалість працездатного гравця.

Гравець в баскетбол на візку має постійну фізичну інвалідність в нижньої кінцівки, яка може бути об'єктивно перевірена за допомогою медичного дослідження, наприклад, вимірювання, рентген, КТ, МРТ та ін.

Гравцеві присвоюється клас, заснований на спостереженнях класифікаторів відповідно до принципів, що містяться в офіційній класифікації Керівництва Player.

Гравець повинен бути в змозі продемонструвати причини його пропонованої класифікації. У деяких випадках це може зажадати письмових документів.

У баскетболі на візках кожен спортсмен, згідно з власними функціональним можливостям (незалежно від медичної групи III або IV), отримує від 1 до 4 балів. Важливим критерієм формування команди є положення, обмежуючого суму балів усіх п'яти гравців, що знаходяться на полі, яка не може в підсумку перевищувати 13,5 бала.

1.4 Відмінності між правилами гри в класичний баскетбол та баскетбол на візках

Головною керуючою структурою у баскетболі на візках є Міжнародна федерація баскетболу на візках(IWBF), яка займається розробкою класифікацій гравців різних ступенів інвалідності. Правила IWBF регламентують порядок суддівства і висоту кошики, які є аналогічними традиційній грі. Хоча баскетбол на візках має багато спільного з традиційним баскетболом, його характеризує власний унікальний стиль гри: захист і напад повинні проводиться відповідно до принципів підтримки та взаємодопомоги. Унікальні правила дриблінгу, що дозволяють організувати рух колясок по полю надають атаці особливий неповторний стиль. Так в ній може брати участь відразу двоє нападників і троє захисників, що надає їй більшу швидкість. На відміну від традиційної гри, де основний стиль гри: «спиною до кошика», при грі в баскетбол на візках, нападники грають «обличчям до кошика», постійно просуваючись уперед.

У цьому розділі приведені основні відмінності між «Офіційними Правилами баскетболу ФІБА» і «Офіційними Правилами баскетболу Міжнародної Федерації баскетболу на візках (IWBF)».

Основні відмінності полягають у наступному:

1. Візок

2. Класифікація гравців

3. Бали беруть участь гравців

4. Правило ведення м'яча

5. Процес почергового володіння