Курсовая работа: Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
Письмовому оформленню переказу має передувати орфографічна робота над словами, у написанні яких можуть виникнути труднощі. Їх доцільно записати на дошці, підкресливши орфограми.
Перед записом переказу слід активізувати знання учнів про культуру оформлення тексту.
У зошити діти записують переказ тексту самостійно. Вчитель має спонукати їх до вживання влучних слів, яскравих висловів.
Під час аналізу учнівських робіт педагог повинен обов’язково відзначити і зачитувати найкращі зразки.
Окрім детального переказу, в 3 класі школярі вчаться писати стислий переказ тексту. Особливість підготовки полягає в тому, що вчитель чи учень читають текст 1-2 рази, після чого в процесі колективної бесіди визначається головне – те, що обов’язково потрібно включити до тексту стислого переказу, а також те, що можна опустити. На початковому етапі формування вмінь писати стислий переказ значне місце посідає колективна усна підготовка. Проте, з часом, її роль зменшується, поступаючись самостійній роботі учнів.
Готуючи дітей до написання стислого переказу, вчитель дуже ретельно працює над планом, над послідовністю викладу матеріалу, оскільки під час скорочення тексту можуть порушитись логічні зв’язки, втратитися основний зміст тексту, його ідея, спотворитися тема.
Поданий нижче орієнтований план підготовки до стислого переказу ми вважаємо доцільним:
1. Читання тексту учнями (один раз мовчки, другий – уголос) або учителем.
2. Бесіда за змістом (5-6 питань). З’ясування головної думки і теми тексту.
3. Робота над словами, виражальними засобами, окремими реченнями.
4. Коротка, в кількох реченнях, передача змісту тексту.
5. Складання плану.
6. Стислий переказ фрагментів за пунктами плану.
7. Самостійне створення тексту переказу та його запис.
8. Самоперевірка. Завершення роботи.
Слід зазначити, що стислий переказ, спонукаючи школярів до чіткого, стислого й точного висловлення думки, має певний недолік, який полягає в тому, що скорочення, безперечно збіднює художній текст, позбавляє його емоційності. Іноді стислий переказ перетворюється в сухий перелік фактів. Тому, на нашу думку, доцільно писати стислі перекази науково-популярних (ділових) текстів. Водночас не бажано брати для цього виду роботи описи, особливо художні.
Пізніше доцільно вводити творчі перекази, коли перед школярами ставиться завдання перебудувати або доповнити текст можливі такі варіанти доповнення чи перебудови тексту під час його переказу.
а) зміна особи оповідача (найчастіше це переказ від третьої особи, якщо в оригіналі розповідь ведеться від першої);
б) переказ від імені одного з персонажів;
в) переказ тексту чи його частини з творчим доповненням і з придуманими епізодами, деталями, описами природи, описами зовнішності людей, продовженням тексту тощо.
Творчі перекази є перехідним етапом від переказу до твору.
На жаль, у шкільній практиці ще сильні традиції, що зменшують творчий рівень переказів. Щоб полегшити роботу переказ часом пишеться колективно: для всього класу читається текст, проводиться бесіда, подається єдиний для всіх план. Оскільки відповіді учнів на ті самі запитання практично бувають однакові, то й весь переказ виявляється однаковим у всіх.
Нерідко, особливо в 2 класі, складений переказ записується на дошці, після чого списується учнями в зошити. Такий спосіб буває іноді виправданим у 2 класі, однак не варто перетворювати такий відступ від принципу самостійності в метод. У 3 класі слід поступово переходити від колективного складання плану переказу до самостійного. Доцільно уникати також попереднього переповідання змісту сильними учнями безпосередньо перед записом переказу в зошити, щоб уникнути одноманітності текстів.
Колективне складання переказу в 3 класі допускається лише в тих випадках, коли вчитель ознайомлює дітей з новим для них жанром, стилем, якоюсь новою особливістю тексту. У решти випадків колективний переказ складати й промовляти перед записом у зошити не варто.
Кожний учень працює самостійно, а вчитель надає індивідуальну допомогу.
У початковій школі розпочинається робота над формуванням у школярів умінь писати твори.
Робота над твором:
Готуючи дітей до написання твору, їх треба вчити:
- розуміти задану тему, визначати її зміст, обсяг, дотримуватись теми на всіх етапах підготовки й оформлення свого твору;