Пальці передньої кінцівки (крім першого) значно видовжені. Подібно до тахів у рукокрилих утворюється кіль, добре розвинена грудна мускулатура, яка забезпечує рух крила. Політ дуже маневрений. Рукокрилі ведуть нічний спосіб життя. Зір у них розвинений погано, проте добре розвинений слух. Більшість видів здатна до ехолокації. При цьому тварини з певним інтервалом (від 5 до 60 імпульсів на секунду) видають ультразвуки (їхня частота – від 30 до 70 тис. герц). Ці ультразвуки відбиваються і вловлюються органи слуху тварини. Це надає можливості рукокрилим орієнтуватися під час польоту, а також здобувати їжу в повітрі. Навіть втративши зір, тварина завдяки ехолокації добре орієнтується у повітрі.

Вдень рукокрилі ховаються на горищах, у дуплах та в печерах. Взимку деякі види кажанів можуть здійснювати міграції. Інші впадають у сплячку.

Відомо близько 1000 видів, серед яких розрізняють криланів та кажанів.

Нетопири – дрібні кажани. Довжина передпліччя 3,3–3,7 см, розмах крил – 22–25 см. Забарвлення дуже мінливе. Вухо велике, гостре, довге 1,2 см.

На території м. Чернігів та його околиць зустрічаються такі види представників ряду Рукокрилі: Нічниця водяна (Myotis daubentoni), Вухань бурий (Plecotus auritus), Вечірниця дозірна (Nyctalus noctula), Нетопир-карлик (Pipistrellus pipistrellus), Нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhli), Нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii), Лилик двоколірний (Vespertilio murinus), Кожан пізній (Eptesicus serotinus).

Список використаних джерел

1. Абелєнцев В.І., Попов Б.М. Ряд рукокрилі або кажани – Chiroptera/ ФаунаУ країни Ссавці – Київ: Вид-во АНУРСР, 1956.-томі, вин. 1. – С. 229–446.

2. Дивосвіт природи Чернігівщини. Книга 1. Зелений оксамит лісів. Навч. посібник для в